Берло́ги — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Новицької сільської громади. Населення становить 1238 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Берлогівська сільська рада.
Географія Село розташоване на правому березі річки Лімниця, на відстані 18 кілометрів від селища Рожнятів і 46 кілометрів від Івано-Франківська.
Історія
З уст в уста люди переповідають, що перші жителі тут поселилися ще за князя Данила Галицького, хоча тільки цей переказ заважав їм жити в селі ще до Данила Галицького.
Перша письмова згадка про поселення належить до 1387 року, яке є одним із п'яти документально найстаріших поселень на території Рожнятівського району. Село належало до Галицького староства, а з 1549 року до — Калуського.
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу ХмельницькогоЖерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 172, 176, 214, 237, 238, 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с..
За австрійських часів та у міжвоєнні роки польської окупації село належало до Калуського повіту. Активно діяло Товариство «Рідна школа» у Берлогах, яке очолював Федір Саґан. До його складу входило 92 члени.
У 1939 році в селі проживало 1650 мешканців (1640 українців-грекокатоликів і 10 українців-латинників)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 32..
4 і 9 вересня 1944 року в акціях терору («Червона мітла») НКВД убило 70 мирних жителів села.
До 1972 року село належало до Тужилівської сільської ради Калуського районуІвано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с. попри твердження сайту Верховної Ради про існування Берлогівської сільської ради з 1387 року. Також не відповідає дійсності твердження цього сайту про незмінність назви села, адже до ХІХ ст. воно називалося Рожани.
20.09.2019 обласна рада погодила входження села Берлоги до Новицької ОТГ, а 13.07.2020 погодилась обладержадміністрація.
Церква Церква святого Юра згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с..
У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. Церква Різдва Христового описується як дерев'яна давня, збудована коштом пароха з підтримкою людей побожних у 1720 році, парох — Сава Камінський, висвячений у 1733 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 40 парохіян-господарів.
У селі знаходиться велика духовна спадщина, яку залишили прадіди для сьогоднішніх поколінь. Це — дерев'яна церква Різдва Богородиці, пам'ятка архітектури місцевого значення № 887, перевезена з Василіанського монастиря з-під Рожнятова (тепер: урочище Підмонастир) в 1786 році та Ікона Матері Божої з маленьким Ісусиком у цій церкві. Церква оточена 400-літніми дубами. Неподалік старого храму, біля давнього джерела, яке всі називають «Біля кадуба», є велична ротонда Пресвятої родини. Це і дерев'яна капличка, яку поставили сплавники дерева в 1901 році. Ще одна історична пам'ятка — це хрест, який стоїть біля церкви і поставлений товариством «Просвіта» в 1878 р. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у берлогівській церкві 5 дзвонів діаметром 86, 77, 44, 34, 37 см, вагою 160, 57, 25, 13, 7 кг, виготовлених у 1848-1851 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
Відомі люди
У селі народилися: Левицький Іван Омелянович (1850—1913) — український бібліограф, письменник, публіцист. Лучаковський Богдан-Микола (1900—1971) — український письменник.
Див. також Ведмежі дуби (пам'ятка природи).
Примітки
Література Поташник Микола Дмитрович. Історія села Берлоги Рожнятівського району Івано-Франківської області. — Брошнів, 2011.
Посилання
Бібліотека села Берлоги Рожнятівської ЦБС weather.in.ua