Стра́тин (стара назва — Стрятин) — село в Україні, у Рогатинській міській територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Колишнє містечко. Герб Стратина — відміна гербу Корчак.
Історія Згадується 8 листопада 1445 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.142, № 1583 .
Перша писемна згадка про село датується 1464 р.: шляхтич Васько Балабан зі Стратина згаданий 4 червня 1464 у записках Актів галицьких.S. 294.
На межі XVI—XVII століть тут розташовувалась знаменита Стрятинська друкарня, котра діяла під керівництвом Федора Балабана — небожа львівського єпископа Гедеона. У 1610—1640 рр. Олександром Балабаном тут збудовано фортецю, ринкову площу, ратушу, культові споруди.
Дідичем Стратина був зокрема, Ґабріель Сільніцький. На його прохання 13 жовтняStratyn, al. Nowostratyn, mko… — S. 394. 1671 р. поселення отримало від короля право на ярмарок і торги,Mirosław Nagielski. Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — t. XXXVII/…, zeszyt …. — S. 495. також магдебурзьке право, стало містом. У XIX - поч. ХХ ст. власниками Стратина була родина графів Красицьких.
До 1914 р. у місті існувала Стратинська ратуша — будівля, в приміщеннях якої засідав орган місцевого самоврядування. З часом через віддаленість від великих міст і головних доріг Стратин занепадає. У 1921 р. в ньому проживало 373 особи.
У 1870-х рр. львівський краєзнавець Антоній Шнайдер склав для містечка Стратина проєкт герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста — Балабанів: на червоному тлі три срібні геральдичні бруски («вруби»). Проєкт не було затверджено офіційно, і в діловодстві Стратина до 1918 р. перебували «написові» (без геральдичних зображень) печатки.
1 жовтня 1932 р. було ліквідовано сільські гміни Стратин-місто і Стратин-село Рогатинського повіту Станіславського воєводства, а з їх території утворена сільська гміна Стратин того ж повіту і воєводства.Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 9 sierpnia 1932 r. o zniesieniu gmin wiejskich Stratyn-miasto i Stratyn-wieś w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem.
Попри втрату статусу міста, Стратин чітко поділявся на місто і село. У 1939 році в «місті» проживало 460 мешканців (310 українців і 150 євреїв), у «селі» проживало 1820 мешканців (1710 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів і 20 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 68..
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Відомі люди
Народилися український греко-католицький священик, письменник та громадсько-освітній діяч Андрій Мельник український літературознавець, педагог Теоктист Пачовський піаністка і педагогиня Ростислава Білинська Семен Гусар (*)25.05.1888-(+)03.05.1963 Учасник боїв за Волю України.
Перебували, проживали Гедеон Балабан — власник маєтку у містечку, засновник Стрятинської друкарні. Памво Беринда — діяч української та білоруської культури, православний монах Федір (Теодор) Балабан — власник двору в містечкуIlarion Swiencickyj. Berynda Panwo (też Pamwa) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.— Тоm 1, zeszyt 1.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.— S. 473. ISBN 8304034840
Див. також Стрятинська друкарня Стратинський замок
Примітки
Джерела — S. 393—394.
Посилання