Бюро легенд () — французький шпигунський серіал, створений режисером Еріком Рошантом і компанією Canal+. Прем'єра у Франції відбулась 27 квітня 2015 року. Серіал отримав велику кількість схвальних відгуків, як у Франції так і за кордоном і отримав кілька нагород. Другий сезон, показаний восени 2015, також був добре сприйнятий телеглядачами. Великі рейтинги демонстрували третій (прем'єра 22 травня 2017) і четвертий сезони (прем'єра 22 жовтня 2018). Критики визнають гарну гру акторів та напружений, гарно прописаний та реалізований, цікавий сценарій. Кожен з п'яти сезонів включає в себе по десять серій, тривалістю в середньому 54-55 хвилин.

Сюжет Сюжет обертається навколо життя агентів Головного управління служби зовнішньої безпеки Франції (, DGSE). Співробітники займаються підготовкою агентів до місій в різних країнах світу, вигадують для них нові особистості, підкріплюючи біографії вигаданими вперемішку з реальними фактами, мовою розвідників — легендами. Один з шпигунів — Малотрю — після успішного завдання повертається на батьківщину з Сирії, де провів останні п'ять років, працюючи під прикриттям. Всупереч інструкціям і процедурі, він не повертає себе справжнє ім'я і особистість, а продовжує жити чужим життям.

Прем'єрні покази в світі Серіал здобув велику популярність в різних країнах світу. Українською моовю озвучені чотири сезони, перших два показані на телеканалі НТН.

26 березня 2016 — Швеція. 17 червня 2016 — Велика Британія. 2 листопада 2016 — Німеччина. 17 грудня 2016 — США.

У ролях Місце дії серіалу різні країни світу (Алжир, Сирія, Іран, Росія) тому для відповідних серій французької знімальною групою були запрошені іноземні актори. Епізоди, що наче відбувається у Москві, знімались у Києві з українськими та російськими акторами.

Актор РольРокиМатьє Кассовітц агент французької розвідки Гійом Дебаї (агентурне ім'я — Малотрю, псевдонім — Поль Лефевр, Павло Лебедєв)2015-2020Жан-П'єр Дарруссен Анрі Дюфло, начальник бюро2015-2020Сара Жиродо Маріана Луазо, агент (агентурне ім'я Феномен)2015-2020Олексій Горбунов полковник ФСБ Карлов2018-2020Анатолій ПанченкоАлексій Бакатін, начальник управління внутрішньої безпеки ФСБ2020Леа Дрюкер доктор Бальме2015-2017Флоранс Луаре Марі-Жанна Дютиєль, заступник начальника бюро (згодом начальник)2015-2020Зінеб Трикі Надя Ель Мансур, спеціаліст з історії Сирії, працівниця ЄС, коханка Малотрю2015-2020Жонатан Заккаї Раймон Систерон, працівник бюро. В першому сезоні куратор агента «Циклона»2015-2020Бред Ліленд Пітер Кеседи, резидент ЦРУ в Парижі2015-2016Альба Гайя Крагеде Беллуджі Прюне Дебаї, донька Малотрю2015-2020Мехді Неббу Рашид Бенарфа 'Циклон', агент2015-2016 Мое Барель Шапур Замані, син одного з лідерів Ірану, об'єкт для вербовки під ім'ям «Карамель»2016

Цікаві факти Головний герой, розвідник Малотрю у виконанні Матьє Кассовітца, протягом п'яти сезонів розмовляє чотирма мовами: французькою, англійською, арабською, російською. У першій серії 4-го сезону, на знімку з банкомату, де Малотрю знімає готівку начебто у Москві, чітко видно напис «Беларусбанк», та дата білоруською мовою — «21 студзеня». Головні події 4-го сезону за сценарієм відбуваються в Москві, але зйомки проходили у Києві. Зокрема, в якості фасаду «Інституту сейсмології ім. Булгакова» виступає корпус Київського політехнічного інституту. Французькі кіберспеціалісти негативно відгукуються про рівень українських колег, порівнюючи їх із росіянами в епізоді кібератаки на таємний «21 центр». Незважаючи на російську агресію проти України, Харківську конференцію кіберфахівців відвідують працівники ФСБ. Обмін агентів відбувається на прикордонному пункті Ізварине, тимчасово окупованій території Луганської області

Стереотипи про українок У першому сезоні (серія 2) коханка головного героя поширює образливі стереотипи про українських жінок, як от, запитуючи його, як він пояснив свою відсутність вдома, говорить: «Ти їм сказав, що був із українською повією?» (в оригіналі використовується ще більш образливе слово). На що герой відповідає: «Так, сказав».

Загалом зневажливі, у Франції узагальнення такого типу мають особливо негативне емоційне забарвлення, і могли б спричинити публічний осуд, якщо були б, наприклад, спрямовані на представників медіа-активних національних меншин Франції, а іноземний фільм, де б таким чином відгукувались про самих француженок, призвів би до національного скандалу.

Див. також «Американці»

Примітки

Посилання