Пам'ятні дати та ювілеї
950 з часу початку походу київського князя Ігора І Рюриковича на Константинополь та укладення Русько-візантійського мирного договору з імператором Романом I Лакапіном у 944 році за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у Криму; 925 років з часу початку другого Балканського походу київського князя Святослава у 969 році. 875 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі у 1019 році. 800 років з часу у 1094 році: захоплення Олегом Святославичем з підтримкою половців Чернігова. Він розплатився зі своїми половецькими союзниками, віддавши їм Тмутороканське князівство, яке надалі в літописах не згадується. укладення миру Великим князем київським Святополком II Ізяславичем миру з половцями. Він узяв у дружини дочку Тугоркана, хана половецького; 750 років з часу у 1144 році: створення Галицького князівства та перенесення князем Володимирком столиці до Галича. У місті спалахнуло повстання проти його правління, яке Володимирко придушив. створення Галицького (Крилоського) Євангелія — однієї з найдавніших книжних пам'яток Київської Русі; 725 років з часу захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським у 1169 році. 700 років з часу переходу київського престолу перейшов до Рюрика Ростиславича після смерті Святослава Всеволодовича у 1194 році.; 650 років з часу перемоги Данила Галицького біля Мостищ над військом Ростислава Михайловича, претендента на галицький престол у 1244 році. 625 років з часу початку правління князя Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині у 1269 році. 450 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру у 1444 році. 425 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці у 1469 році. 325 років з часу у 1569 році: укладення Люблінської унії; надання Магдебурзького права місту Яворову. 300 років з часу у 1594 році: початку повстання під проводом Северина Наливайка; вперше за свою історію Військо Запорозьке стало повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір із «Священною лігою» щодо спільної боротьби проти Османської імперії; закладення замку у місті Жовква. 275 років з часу у 1619 році: виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького — першого повного видання церковнослов'янської мови в українській редакції; заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря; укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь; першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку; офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку; морського походу козаків під рукою Якова Бородавки-Нероди на Тягиню. 250 років з часу у 1644 році: Охматівської битви в якій Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький розбили переважаючі сили татар Тугай-бея. Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи (нині Черкаська область); 225 років з часу у 1669 році: поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного; укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди — Глухівських статей (16 березня); проголошення альтернативним гетьманом Правобережжя під польським протекторатом Михайла Ханенка; обрання Кошовим отаманом Січі Лукаша Мартиновича. 200 років з часу у 1694 році: обрання Кошовим отаманом Війська Запорізького Івана Шарпила, а потім Петра Приму. 175 років з часу у 1719 році: створення Київської губернії у складі Київської, Орловської, Бєлгородської і Свевської провінцій. До Київської провінції входила ГетьманщинаІсторія України. 7—9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. — К.; Харків: Веста, 2007. — 176 с.. заснування на Слобожанщині Глушківської (Путивльської) суконної мануфактури — однієї з перших в Україні фабрик.Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ;відп.ред. В. А. Смолій ;авт.кол.:Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України . -К. :Ніка-Центр, 2011. — Т. 1. — 696с. ISBN 978-966-521-571-4 125 років з часу укладення Григорієм Сковородою збірника «Басні Харьковскія» у 1769 році. 100 років з часу у 1794 році: селищу Хаджибей указом Катерини II надано статус міста (2 вересня), яке в 1795 р. було перейменовано в Одесу; 75 років з часу у 1819 році: прем'єри п'єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» на сцені полтавського театру; організації в Полтаві Василем Лукашевичем Малоросійського таємного товариства; повстання військових поселенців у Чугуєві; закриття в Полтаві масонської ложі «Любов до істини»; заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України; 50 років з часу заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині — Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка) у 1844 році.
Видатних особистостей
Народились
150 років з дня народження у 1744 році Данила Самійловича Самойловича (Сушковського), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства; 125 років з дня народження у 1769 році Івана Петровича Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури; 75 років з дня народження у 1819 році: Пантелеймона Олександровича Куліша (1819—1897), українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, редактора та видавця. Григорія Павловича Ґалаґана (1819—1888), громадського діяча, мецената, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів; Ніколи Артемовича Терещенка, українського підприємця та благодійника, старшого сина засновника династії Терещенків Артемія Яковича Терещенка, почесного громадянина міста Києва. 50 років з дня народження у 1844 році: Миколи Івановича Мурашка, український художник і педагог; Іллі Юхимовичі Рєпіні, український художник; 25 років з дня народження у 1869 році: Івана Труша (1869—1941), художника, мистецтвознавця, видавця; Олени Кисілевської (1869—1956), громадської та політичної діячки, письменниці, перекладачки, активістки жіночого руху в Західній Україні; Федора Матушевського (1869—1919), публіциста, дипломата, громадського та політичного діяча; Мирона Омеляновича Тарнавського, українського полководця, генерал-четара УГА та її Начального вождя (команданта, головнокомандувача). Федора Прохоровича Левитського (Левицького), український оперний і камерний співак (бас), музичний критик, педагог. Михайла Петровича Косача (псевдонім Михайло Обачний), український вчений-метеоролог та письменник, брат Лесі Українки і Ольги Косач-Кривинюк, автор ряду оповідань, друкованих в періодиці. Климентія Шептицького (1869—1951), церковного та громадського діяча, політв'язня радянського режиму; Олександра Ющенка (1869—1936) вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена АН УРСР.
Померли
400 років з дня смерті у 1494 році: Юрія Михайловича Донат-Котермака, український філософ, астроном, уродженець міста Дрогобич, в 1481—1482 роках ректор Болоньського університету, в 1487—1494 роках професор Ягеллонського університету в Кракові, викладач Миколи Коперника; 200 років з дня смерті у 1694 році: Юрія-Франца Кульчицького, запорізький військовий, герой оборони Відня (1683); увійшов в історію також як засновник однієї з перших у Відні кав'ярні (1686). 125 років з дня смерті у 1769 році: Максима Ієвлевича Залізняка, козацький гетьман, керівник гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою Коліївщина. 100 років з дня смерті у 1794 році: Григорія Савича Сковороди, найвидатніший український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Події
проведення Галицької Крайової виставки у Львові (червень — жовтень); проведення першого документально зафіксованого футбольного матчу в Україні — Львів-Краків (1:0) у Львові (14 липня).
Особи
Призначено, звільнено
Народились
Дмитро Іванович Чижевський, український учений-енциклопедист, культуролог, філософ, дослідник української і слов'янської літератур; Микита Сергійович Хрущов, радянський державний і політичний діяч, секретар ЦК КП(б) України (1947—1949 рр.), голова Ради народних комісарів України (1944-49 рр.), перший секретар ЦК КПРС (1953—1964 рр.), голова Ради міністрів СРСР (1958—1964 рр.). Євген Дометійович Онацький, провідний діяч Організації Українських Націоналістів, громадський діяч, журналіст і науковець; Олександр Петрович Довженко, український кінорежисер, письменник («Зачарована десна», «Повість полум'яних літ»), художник, класик світового кінематографу («Мічурін», «Щорс», «Аероград», «Земля», «Арсенал», «Звенигора», «Поема про море»); Павло Семенович Рибалко, радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі герой Радянського Союзу; Костянтин Олександрович Копержинський, український літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф.
Померли
Микола Миколайович Ґе, український художник («Тайна вечеря», «Петро I допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі»); Данило Якович Крижанівський, український педагог, композитор, автор музики до пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»; Михайло Васильович Подолинський, український галицький громадський діяч, журналіст, літературний критик, перекладач і педагог; Федір Артемійович Терещенко, український підприємець, меценат, колекціонер, почесний громадянин міста Києва. Похований у родовій погребельні сім'ї Терещенків у нижньому ярусі Трьох-Анастасіївської церкви у Глухові; Юзеф-Аполінарій Роллє, вчений, лікар-психіатор, історик, письменник, активний громадський діяч, один з перших краєзнавців Поділля, автор близько 20 томів історичних праць та 80 з медицини. Похований на Камянецькому цвинтарі
Засновані, створені
відкриття електричного трамваю у Львові.
Зникли, скасовані
Видання, твори
Примітки
Посилання