Таджикистан — унікальна гірська країна, розташована у вузлі найвеличніших орогенних систем Азії: Паміру та Тянь-Шаню. Складна геологічна будова цього регіону сформувалася внаслідок тривалих тектонічних процесів, зокрема масштабного зіткнення Індостанської та Євразійської літосферних плит. Цей триваючий геодинамічний рух зумовлює високу сейсмічну активність території та утворення контрастного високогірного рельєфу. Водночас у надрах республіки приховані колосальні багатства: від унікальних родовищ коштовного каміння та рідкісних металів до потужних джерел термомінеральних вод.
Геологічна будова країни
Територія Таджикистану розташована на зчленуванні Урало-Монгольського і Середземноморського геосинклінальних поясів. У межах Таджикистану розташовані складчасті споруди Серединного і Південного Тянь-Шаню та Паміру, а також дві міжгірські западини: Таджицька і Ферганська. У Таджикистані виділяють чотири геолого-географічні райони (з півночі на південь).
Північний Таджикистан (Карамазар) включає південні схили Курамінського хребта і гори Моголтау, є частиною великого пізньопалеозойського вулканоплутонічного пояса, накладеного на Кураміно-Ферганський жорсткий масив. Тут розвинені наземні вулканічні формації та інтрузивні комплекси вапняно-лужної і сублужної серій. Перші залягають в ізометричних депресіях і лінійних ґрабенах, другі складають великі лаколіти і штоки. У районі виявлені родовища поліметалічних (Карамазарська група родовищ), золотих, срібних, бісмутових, вольфрамових, молібденових руд.
Північно-Східний Таджикистан займає західну частину Ферганської западини. Тут переважає орогенний олігоцен-ранньочетвертинний моласовий комплекс. Родовища нафти і вугілля пов'язані з відкладами юри та еоцену.
Центральний Таджикистан належить до герцинід Південно-Тянь-Шаньської складчастої системи. Тут розвинені теригенні і теригенно-карбонатні відклади міогеосинклінального типу і вулканогенно-осадові — евгеосинклінального типу. Вулканіти — толеїтової і вапняно-лужної серій. Їх перекривають фліш і моласа пізнього палеозою. У Каратегіні виходять на поверхню мігматизовані в девоні архейські товщі. Гранітоїдами утворений найбільший в Таджикистані Гіссарський батоліт. У районі виявлені родововища руд сурми, ртуті, вольфраму, олова, золота, флюориту, вугілля.
Південно-Західний Таджикистан займає Південно-Таджицьку депресію, в якій виявлені родовища нафти, горючого газу, кам'яної солі, целестину, розсипного золота. Південно-Західний Таджикистан включає Північний і Південний Памір. Північний Памір — частина великої Паміро-Гіндукушської герцинської геосинклінальної складчастої системи. Тут розвинені відклади евгеосинклінального і міогеосинклінального типів, прорвані гранітоїдами. Південний Памір належить до Паміро-Каракорумської кімерійської складчастої системи. На півдні цього району розріз включає відклади від рифею до неогену, палеозойські породи переважно карбонатні, а мезозойсько-кайнозойські — переважно теригенні шельфового типу. Розвинені крейдові і палеогенові граніти. Великі простори південно-східгої частини Південного Паміру займають потужні теригенні товщі кам'яновугільно-пермського і тріасового періодів. Древніші породи тут не виявлені. Юрські породи, карбонатні шельфового типу, прорвані гранітами крейди. Південно-західна частина Південного Паміру утворена архей- нижньопротерозойськими кристалічними сланцями і гнейсами. На Памірі виявлені родовища руд олова, боросилікатів, рідкісних металів, п'єзооптичної і магнезійної сировини, самоцвітів.
Див. також Корисні копалини Таджикистану, Історія освоєння мінеральних ресурсів Таджикистану, Гірнича промисловість Таджикистану, Природа Таджикистану, Гідрогеологія Таджикистану, Сейсмічність Таджикистану, Економіка Таджикистану.
Література
Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання
Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023