Мононобе но Морія (д/н — 587) — середньовічний японський політичний та військовий діяч на початку періоду асука, непримиренний ворог розповсюдження бюддизму.
Життєпис Походив з аристократичного роду Мононобе. Син Мононобе но Окосі і Асахіме, (доньки Юге Вако). Після смерті батька очолив «партію» супротивників буддизму. Діяв разом з родом Накатомі. Йому протистояв рід Соґа на чолі із Соґа но Умако. 572 року зі сходженням на трон імператора Бідзен отримав титул і посаду о-мурадзі. Приводом до посилення протистояння стали події, що відбулися безпосередньо після смерті імператора Бідацу у 585 році. під час церемонії поховання між Морія і Умако вибухнуло відкрита сварка з особистими образами.
Престол він залишив своєму брату Йомею, але інший брат покійного, царевич Анахобе, вирішив захопити владу всупереч заповіту, а для цього прорватися в гробницю і отримати наче посмертне благословення. Гробницю взявся боронити Міва но Сакау. Мононобе но Морія підтримав принца Анахобе. В результаті Сакау загинув, але трон однаково залишився за Йомеєм. Протягом правління останнього Мононобе і Соґа боролися за владу, фактично розділивши правління над державою. При цьому військовими і поліцейськими справами опікувався саме Морія. Його союзником був Накатомі но Іваре.
Після смерті Йомея 587 року влада перейшла до Сусюна, якого поставив на трон Соґа но Умако. В свою чергу Мононобе но Морія знову підтримав претендента — принца Анахобе. В результаті почалися відкриті бойові сутички. Спочатку загони Соґа но Умако напали на резиденцію принца Анапобе, в результаті чого принца було вбито. Тоді зі своїм військом, що складалося з вояківта слуг (яцуко) виступив Мононобе но Морія. Останньому вперших сутичках вдалося завдати низки поразок суперникові. Трактат «Ніхон Сьокі» згадує, що Морія використовував польові укріплення з снопів рисової соломи (інакі), під прикриттям яких його воїни вели обстріл з луків. Соґа відступив до гори Сіґфсан, де у серпні 587 року відбулася вирішальна битва. У вирішальний момент Мононобе но Морія було вбито стрілою, внаслідок чого його військо було деморалізовано й невдовзі розбіглося. Внаслідок цього буддизм поширився країною, а рід Мононобе втратив будь-який вплив.
Джерела Jien, The Future and the Past: A Translation and Study of the Gukanshō, an Interpretative History of Japan Written in 1219, University of California Press, 1979 pp. 262—263 ISBN 9780520034600. Richard John Bowring The religious traditions of Japan, 500—1600 (em inglês) Cambridge University Press, Cambridge 2005, pag. 16–17. ISBN 9780521851190