Фінал кубка Англії з футболу 1993 — 112-й фінал найстарішого футбольного кубка у світі. Учасниками фіналу були лондонський «Арсенал» і «Шеффілд Венсдей».

Основний і додатковий час фінальної гри, проведеної 15 травня 1993 року, завершилися з нічийним рахунком 1:1. Відповідно до регламенту змагання за п'ять днів було проведене перегравання, в якому основний час також завершився унічию 1:1, але на останніх хвилинах додаткового часу центральний захисник «канонірів» Енді Лініген прийшов на розіграш кутового біля воріт супротивника і, вигравши верхову боротьбу, забив вирішальний гол, який приніс титул володарів Кубка лондонській команді.

Тогорічний фінал Кубка був примітним відразу з декількох причин. Зокрема у ньому змагалася та ж пара команд, що й у фіналі Кубка англійської ліги 1993, який пройшов місяцем раніше і в якому сильнішими також виявилися лондонці, що здолали «Венсдей» з аналогічним до матчу-перегравання за Кубок Англії рахунком 2:1.

Це був останній фінал Кубка Англії, в якому переможець визначався у матчі-переграванні. Протягом наступних декількох років володарям Кубка Англії вистачало однієї гри аби здолати суперників по фіналу, а 1999 року було змінено регламент, згідно з яким у випадку нічиєї в основний і додатковий час фінальної гри замість перегравання призначалася серія пенальті.

Також це був перший фінал Кубка Англії, в якому була запроваджена система фіксованих ігрових номерів для гравців — вони мали ті ж ігрові номери, під якими вносилися до заявки на фінал Кубка англійської ліги у квітні. Тож уперше в історії фіналів Кубка Англії у стартових складах команд на поле вийшли відразу декілька футболістів, з ігровими номерами, більшими за 11 (до того гравці стартового складу на кожну гру отримували номери з діапозону від 1 до 11).

Ігри фіналу Кубка Англії 1993 року стали останніми у футболці «Арсенала» для Девіда О'Лірі, підсумувавши його 18-річну кар'єру у клубі, за команду якого він протягом цього періоду провів 722 офіційні гри в усіх змаганнях.

Шлях до фіналу «Арсенал»Раунд«Шеффілд Венсдей»СуперникРезультатМатчіСуперникРезультатМатчі«Йовіл Таун»3-13—1 на виїздіТретій раунд«Кембридж Юнайтед»2-12-1 на виїзді«Лідс Юнайтед»5–42–2 вдома3—2 на виїзді (перегравання)Четвертий раунд«Сандерленд»1–01–0 вдома«Ноттінгем Форест»2–02-0 вдомаП'ятий раунд«Саутенд Юнайтед»2–02–0 вдома«Іпсвіч Таун»4–24-2 на виїздіШостий раунд«Дербі Каунті»4–33–3 на виїзді,1—0 вдома (перегравання)«Тоттенгем Готспур»1–01–0 на нейтральному полі1/2 фіналу«Шеффілд Юнайтед»2–1 (дч)2–1 (дч) на нейтральному полі

Матч

ВР 1 Девід СіменЗХ 2 Лі ДіксонЗХ 5 Енді ЛінігенЗХ 6 Тоні Адамс (к)ЗХ 3 Найджел ВінтербернПЗ 10 Пол МерсонПЗ 14 Пол ДевісПЗ 17 Йон ЄнсенПЗ 11 Рей Парлор НП 7 Кевін КемпбеллНП 8 Іан Райт Запасні:ЗХ 22 Девід О'Лірі НП 9 Алан Сміт Головний тренер: Джордж Грем ВР 1 Кріс ВудзПЗ 2 Роланд НільссонЦЗ 6 Вів Андерсон (к) ЦЗ 9 Пол ВоргерстЛЗ 3 Найджел ВортінгтонППЗ 8 Кріс Водл ЦПЗ 4 Карлтон ПалмерЦПЗ 11 Джон ШеріданЛПЗ 15 Джон ГарксНП 5 Девід ГерстНП 10 Марк БрайтЗапасні:ПЗ 14 Кріс Барт-Вільямс ПЗ 17 Грем Гайд Головний тренер: Тревор Френсіс

Перегравання

ВР 1 Девід СіменПЗ 2 Лі ДіксонЦЗ 5 Енді ЛінігенЦЗ 6 Тоні Адамс (к)ЛЗ 3 Найджел ВінтербернППЗ 14 Пол ДевісЦПЗ 17 Йон ЄнсенЛПЗ 10 Пол МерсонНП 7 Кевін КемпбеллНП 8 Іан Райт НП 9 Алан СмітЗапасні:ЗХ 22 Девід О'Лірі ПЗ 4 Іан СелліГоловний тренер: Джордж Грем ВР 1 Кріс ВудзПЗ 2 Роланд Нільссон ЦЗ 4 Карлтон Палмер (к)ЦЗ 9 Пол ВоргерстЛЗ 3 Найджел ВортінгтонППЗ 8 Кріс ВодлЦПЗ 7 Денні Вілсон ЦПЗ 11 Джон ШеріданЛПЗ 15 Джон ГарксНП 5 Девід ГерстНП 10 Марк БрайтЗапасні:ПЗ 14 Кріс Барт-Вільямс ПЗ 17 Грем Гайд Головний тренер: Тревор Френсіс

Посилання Матч на сайті SportingChronicle