Голубі́вка — село в Україні, в Перещепинській міській громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Розташоване над річкою Кільчень, яка починається на землі Голубівки. Населення за переписом 2024 року становить 3360 осібhttps://pereschepynske.otg.dp.gov.ua/storage/app/sites/67/Strategia_Rozvytku_Pereschepynskoi_MTG.pdf.

Географія Село Голубівка знаходиться біля витоків річок Кільчень та Балки Гадихи, на відстані в 1 км від селища Кільчень. Річки в цьому місці пересихають, на них зроблено декілька загат. Через село проходять автомобільні дороги () і . Поруч проходить залізниця, станція Кільчень за 2 км.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська334687.23%російська45311.81%білоруська100.26%румунська70.18%циганська10.03%німецька10.03%інші/не вказали180.46%Усього3836100%

Походження назви У 1745 році на місці Голубівки двома запорожцями — В. Сухіним і Г. Моторним засновано великий зимівник хутір, який поклав початок слободі Кільчені. У 1784 році в Кільчені поселився козак І. Голуб, який приділив багато уваги розплануванню і впорядкуванню слободи та її заселенню. Деякі дослідники вважають, що на честь його з 1791 року за поселенням закріпляється назва — Голубівка.

Історія

На землях села Голубівка виявлені курганні поховання епохи ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.), а також кургани степових кочівників-половців XI—XII століть.

Власне історія села починається з епохи Держави Війська Запорізького, коли після багатовікової ординської руїни ці землі були заново освоєні бойовим і трудовим козацтвом-християнством Подніпров'я.

На місці теперішнього села в 1745 році був запорізький зимівник. Він поклав початок слободі Кільчені, яка в 1791 році перейменована в село Голубівка.

У 18 сторіччі була у Самарській і згодом у Протовчанській паланці. Після ліквідації малоросійських вольностей (Держави і Області Війська Запорізького) село увійшло до складу Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії Російської імперії.

1886 року тут мешкало 2004 осіб, було 358 дворів, волосне правління, православна церква, школа, поштова станція, 2 магазини, базар по святах. Слобода Голубівка була центром і єдиним поселенням Голубівської волості Новомосковського повіту.

До 2018 року було центром Голубівської сільської ради. З 2 лютого 2018 року входить до складу Перещепинської міської громади.

Економіка ТОВ «Агрофірма „Олімпекс-Агро“». Будується тваринницький комплекс. ФГ «Конка».

Об'єкти соціальної сфери Ліцей. Гімназія. Дитячий садочок. Лікарня. Будинок культури.

Релігія У селі розташовані дві православні церкви - Храм Святої великомучениці Тетяни ПЦУ (вул. Лесі Українки, 13) та Свято-Успенський храм УПЦ МП (вул. Соборна, 5).

Громада села

В селі народились: Дикий Андрій Арсентійович (1931—2020) — український скульптор. Кравченко Григорій Пантелійович (1912—1943) — радянський військовий льотчик, генерал-лейтенант авіації, перший двічі Герой Радянського Союзу. Лайков Володимир Михайлович (1985—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Стадник Павло Митрофанович (1906—?) — вчений у галузі фізичної хімії. Таценко Петро Ілліч (1907—1941) — 1-й секретар Волинського обкому ВКП(б); Чалий Григорій Сергійович (1905—1981) — голова Чернівецького облвиконкому;

Галерея

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Примітки

Посилання Погода в селі Голубівка

Джерела Голубівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

Література Литвин С.С., Найдіон В.П., Руденко М.А. Голубі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.513-524