Українська абетка (1917) — видання Георгія (Юрія) Нарбута, що складається з 14 аркушів відбитків літер «Б», «В», «Г Ґ», «З», «И І», «К», «Л», «М», «Н», «О», «С», «Ф», «Ч».
«Абетка» видана в 1917 році в Санкт-Петербурзі (Російська імперія) в друкарні «Ґоліке і Вільборґ».
Історія створення Графічна серія «Українська абетка» стала головною у творчості Георгія Нарбута. У малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору.
У березні 1917 р. Георгій Нарбут переїхав до Києва. Разом із Михайлом Бойчуком, Олександром Мурашком, Миколою Бурачеком, Валилем і Федором Кричевськими був обраний до складу професорів Української академії мистецтв. Очолив графічну майстерню. Був головою комісії з організації Музею Б. І. та В. М. Ханенків. Нарбут наймав кілька кімнат для своєї сім'ї. Тут жив і працював. Створював ескізи до перших українських грошей, що увійшли в обіг за Центральної Ради, до поштових марок з елементами «Абетки», військових мундирів Української армії, нової геральдики, малював обкладинки до журналів. У його помешканні розміщувалась Українська академія мистецтв, ректором якої він став у лютому 1919 року. Тут він смертельно захворів на тиф і помер у 1920 році., не маючи коштів на лікування.
Структура і композиція Складається з одного титульного аркуша і 13 аркушів з літерами. Видання було в індивідуальній шкіряній папці з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом. Має наукову та історико-культурну цінність.
Роботу виконав український художник-графік Георгій Нарбут. Художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення української рукописної і друкованої книги та досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.
У листах «Абетки» Нарбут продемонстрував рідкісну різноманітність прийомів і в чорно-білих графічних аркушах втілив незліченну кількість персонажів, передав зачарування українською природою. Цю роботу було визнано справжнім шедевром.
Рисунки першого варіанту абетки було передано в друкарню видавництва «Голіке і Вільборг» для виготовлення високоякісних кліше. На деякий час праця над абеткою призупинилася у зв'язку з переїздом Г. Нарбута до Києва. У 1919 р. художник продовжив роботу, дещо змінивши втілення задуму, — рисунки набули виразності й певної веселості. Проте він встиг переробити лише три аркуші, а 23 травня 1920 року художника не стало.
Перевидання У 2020 році, до 100-ліття від дня смерті художника, вийшло науково-популярне видання «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута», яке складається з 77 ілюстрацій автора, а також репродукцій оригіналів 14 літер з абетки 1917 року та 3 літер з абетки 1919 року.
Примітки
Джерела Український Авангард / Facebook. 7 листопада 2016 р. — Г. Нарбут «Українська абетка» (1917). Вадим Алешин (vakin.livejournal.com). 25 грудня 2014 р. — «Українська абетка» Г. Нарбута. Віктор Гриневич. Георгій Нарбут малював правою і лівою рукою // Країна. — 2011. — 25 лют. Шрифти Нарбута на сайті «Українські шрифти»
Література Геніальний самородок. Георгій Нарбут (1886—1920) // Мельничук Г. 1000 незабутніх імен України / Г. Мельничук; худ. Ю. А. Демидьонок. — К.: Школа, 2005. — 288 с. : іл. — (Серія «1000»). Георгій Нарбут (1886—1920) — графік, педагог // 100 найвідоміших українців / Х. Бедрик-Білан, М. Гнатюк, Л. Громовенко [та ін.] ; під заг. ред. Ю. Павленка. — К. : ТОВ «Автограф», ТОВ "КД «Орфей», 2005. — 640 с. — (Серія «100 найвідоміших»). Лагутенко О. Нариси з історії української графіки ХХ століття [Текст] / О. Лагутенко. — К. : Грані-Т, 2007. — 168 с.: іл. Нарбут Георгій Іванович. Український художник-графік // Провідники духовності в Україні: довідник / за ред. І. Ф. Кураса. — К. : Вища школа, 2003. — 783 с. Основоположник національної графіки: до 125-річчя від дня народження Георгія Івановича Нарбута // Календар знаменних і пам'ятних дат. — 2011. — № 1. — С. 100—105. «Українська абетка» Г. Нарбута (1917—1919) // Ламонова О. 100 найвідоміших шедеврів України / О. Ламонова, Т. Романовська, М. Русяєва [та ін.] — К.: Автограф, 2004. — 496 с. — (Серія «100 найвідоміших»).