Орден Братерства і єдності (, , ) — нагорода Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, що мала два ступені.
Історія
Орден був заснований Йосипом Брозом Тіто 15 серпня 1943 року Указом про нагородження в Народно-визвольній армії Югославії. 9 червня 1945 року Президія Антифашистського віча народного визволення Югославії ухвалила закон «Про ордени і медалі Демократичної Федеративної Югославії», за яким було створено два ступені ордена Братерства і єдності.
Нагородження орденом проводилося «за особисті заслуги в розширенні братерства між народами і народностями, за формування і розвиток політичної й моральної єдності народу». 1 березня 1961 року Законом про нагороди ФНРЮ було прийнято сучасну назву ордена. У списку нагород за важливістю орден I ступеня (орден Братерства і єдності з золотим вінком) займав 12-те місце, орден II ступеня (орден Братерства і єдності зі срібним вінком) — 21-ше місце.
Всього орденом нагороджено 59455 осіб, із них 3870 — орденом із золотим вінком і 55675 — орденом зі сріблястим вінком.
орден Братерства і єдності з золотим вінком орден Братерства і єдності зі срібним вінком
Див. також Братерство і єдність Магістраль братерства і єдності Література
Орден братства і јединства // Војна енциклопедија. — Београд, 1975. Опћа енциклопедија ЈЛЗ. — Загреб: Југословенски лексикографски завод, 1980. Борис Пристер. Одликовања збирке ін. Вељка Малинара. — Загреб, 2000.