Геологія Суринаму відзначається переважанням давніх кристалічних порід Гвіанського щита, які формують основу території країни. Ці структури сформувалися ще в докембрії та є одними з найстаріших на континенті. Північна частина Суринаму представлена молодшими осадовими відкладами, що утворилися в умовах морських і річкових басейнів. Геологічні процеси, що відбувалися протягом тривалого часу, сприяли формуванню значних запасів корисних копалин, зокрема бокситів, золота та інших мінеральних ресурсів.
Геологічна будова
Суринам розташований на північно-східній частині Ґвіанського щита, лише узбережжя зайняте вузькою смугою периокеанічного прогину.
На заході країни оголюються породи архею — високометаморфізовані чарнокітові грануліти і силіманітові гнейси серії Фалаватра, гранітоїди і основні інтрузиви.
На сході поширені нижньопротерозойські геосинклинальні метаморфізовані породи серії Маровейне, в яких (знизу вгору) виділяють світи Парамака (осадово-вулканогенні), Матапі (спіліти), Арміна (конґломерати і філіти), Розебел і Стон (пісковики, конґломерати, кварцити). У породах серії Маровейне розміщується більшість родовищ залізних, марганцевих, золотоносних і рідкіснометалічних руд. До нижнього протерозою належать габроїди комплексу Де-Гоя, з якими асоціюють рудопрояви нікелю і хромітів.
У центрі і на півдні Сурінаму широко розвинені гранітоїди і кислі ефузиви комплексу Дальбана, формування яких пов'язане з трансамазонським орогенічним циклом (1800±40 млн років).
У центральній частині країни збереглися залишки протерозойського осадового чохла — уламкові відклади серії Рорайма (1600±50 млн років). До середнього протерозою належать сілли і дайки долеритів Аванаріву. Долеритові дайки комплексу Апату належать до палеозою.
Периокеанічний прогин в північній частині Сурінаму виконаний піщано-глинистими відкладами пізньої крейди — голоцену потужністю 2000 м (серія Корантейн), що залягають безпосередньо на докембрійському фундаменті. З великою перервою в осадонакопиченні (олігоцен) пов'язане формування бокситоносних кір вивітрювання, в четвертинних гірських порід відомі розсипи золота, алмазів і родовища кварцових пісків.
Див. також
Корисні копалини Суринаму, Історія освоєння мінеральних ресурсів Суринаму, Гірнича промисловість Суринаму, Географія Суринаму, Економіка Суринаму.
Література
Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання
Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017