Никанор Неслуховський (, у миру Микола Неслуховський, , 8 березня 1909, Рованичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія — 19 лютого 1985, Білосток) — єпископ Православної церкви Польщі, архієпископ Білостоцький і Гданський.

Біографія Народився 8 березня 1909 року в білоруському селі Рованичі в родині псаломщика. Початкову школу закінчив у Острівцях (нині Несвізький район), куди прибув разом з батьками в 1912 році.

У 1930 році закінчив Віленську духовну семінарію. У 1934 році закінчив православний Богословський факультет Варшавського університету.

Овдовів у 1944 році, коли його дружина Ольга загинула під час радянсько-німецьких боїв біля села Ячно на Білосточчині. Сам священик був тоді поранений.

9 грудня 1952 митрополит Варшавський Макарій Оксіюк представив собору єпископів Православної церкви Польщі три кандидатури для єпископської хіротонії для заміщення Вроцлавської і Щецинської кафедри: священника Миколу Неслуховського, священика Яна Левяжа і архімандрита Стефана (Рудика). Собор єпископів вибрав останньогоP. Gerent: Prawosławie na Dolnym Śląsku w latach 1945—1989. Toruń: Adam Marszałek, 2007, s. 154. ISBN 978-83-7441-468-5.

У травні 1953 року в складі делегації Православної церкви Польщі був присутній на Третьому церковно-народному соборі в Софії.

У 1964 році, будучи протоієреєм, висвячений у єпископи. Після цього прийняв чернецтво з ім'ям Никанор.

21 лютого 1965 хіротонізований на єпископа Люблінського, вікарія Варшавської єпархії.

Рішенням Архієрейського Собору 5 травня 1966 року призначений єпископом Білостоцьким і Гданським. Настолований 8 травня того ж року.

У 1978 році піднесений до рангу архієпископа, а через два роки отримав право носіння діамантового хреста на клобуціPamiętam władykę Nikanora. «Przegląd Prawosławny». 5 (239), maj 2005. ISSN 1230—1078.Dudra S.: Kościół Prawosławny na ziemiach zachodnich i północnych Polski po II wojnie światowej. Zielona Góra: 2004, s. 30. ISBN 83-89712-37-7..

18 липня 1981 року пішов на спокій за станом здоров'я.

Помер 19 лютого 1985 року в Білостоці та був похований на цвинтарі церкви Всіх Святих.

Література S. Dudra, Kościół Prawosławny na ziemiach zachodnich i północnych Polski po II wojnie światowej, Zielona Góra 2004, ISBN 83-89712-37-7 P. Gerent: Prawosławie na Dolnym Śląsku w latach 1945—1989. Toruń: Adam Marszałek, 2007, s. 154. ISBN 978-83-7441-468-5.

Примітки

Посилання Пам'ятаємо владику Ніканора Pamiętam władykę Nikanora