Пірі-пірі (), часто вживається з написанням через дефіс або одним словом, також з варіантом написання або ) — сорт червоного перцю (Capsicum frutescens) невеликих розмірів, відомий також як . Росте в дикій природі і культивується промислово.
Як культурна рослина цей сорт розвинувся від перцю (батьківщина — Кариби) в південно-східній Африці і був поширений португальцями на їхніх індійських територіях Гуджарат та Гоа.
Етимологія назви Мовою суахілі назва peri peri означає просто «перець перець», або «сильний перець» (повторення слова є його посиленням). У португальській мові теж інколи говорять і пишуть peri peri, особливо в Мозамбіку серед носіїв португальської мови. В англійській мові назва piri piri найчастіше вживається щодо соусів, виготовлених з цього виду перцю.
Характеристики
Кущі перцю пірі-пірі зазвичай дуже густі, висотою досягають 45–120 см, з листям 4–7 см довжиною і 1,3–1,5 см шириною. Плоди конічні затуплені, 2–3 см довжиною. Недозрілі плоди зелені, зрілі — яскраво-червоні або пурпурові. Деякі різновиди сорту «пташине око» досягають гостроти 175000 за шкалою Сковілла.
Вирощування Як і всі чилі-перці, пірі-пірі походить з Американського континенту, але розповсюдився в дикій природі також в Африці, і у XXI столітті вирощується в промислових масштабах у Замбії, Уганді, Малаві, Зімбабве і Руанді. Крім компоненту соусів і страв використовується також у фармацевтиці. Вирощування пірі-пірі є досить трудомістким.
Соус
У Анголі, Намібії, Мозамбіку і Південній Африці широко застосовується соус на основі перцю пірі-пірі.Rowley Leigh, "A Fiery Challenge for Delicate Palates", The Financial Times, London, 25 September 2004, p. 6. Його роблять з потовчених перців, цитрусової шкірки, цибулі, перцю, часнику, солі, лимонного соку, лаврового листя, паприки, пім'єнто, базиліку, орегано і тархуну.
Примітки