Підгір'я, давній Спас (, Подґуже) — село в Польщі, у гміні Холм Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — (2011).

Історія У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Церква Преображення Господнього (Спаса)

У селі збереглась пам'ятка української історії — церква Преображення Господнього (Спаса), датована XVI століттям. Церква і територія колишнього монастиря, розташовується коло підніжжя гори, із оригінальною назвою Щекавиця, яка потім трансформувалась у Щековизну. Поруч від церкви колись протікав струмок джерельної води.

За даними митрополита Іларіона (Огієнка), перша згадка про церкву датуєть 1264 роком. Згідно з переказами, котрі були записані єпископом Яковом Сушею, Спаська церква була перебудована з оборонної вежі чи колишнього язичницького святилища на руїнах язичницького капища, побудованого ще князем Щеком. Згідно з цим же переказом, ново-влаштованій церкві князь Володимир Святославич подарував ікону Спасителя. Від неї село і храм отримали свої назви. За даними А. Косіборського та М. Стасюка, у вівтарній частині церкви збереглися фрагменти мурування XIII століття.

При церкві існував монастир. У 1440 році польський король Владислав Варненьчик надав церкві і монастиру привілей. У 1459—1469 роках місцевим священиком був Вакула. Монастир також згадується в люстрації 1564—1565 років. У 1571 році польський король Сигізмунд Август надав місцевому священику Івану Гавриловичу привілей. Монастир занепав в період переходу Холмської єпархії на Унію. З 1622 року він діяв греко-католицький. У 1639 році, єпископ Мелетій Терлецький передав монастир василіанам. У другій половині XVII століття, зовнішній вигляд церкви зазнав змін, набувши барокових рис, більш характерних для латинського християнства. Монастир було ліквідовано, ймовірно, у середині XVIII століття як малочисельний.

З 1875 року, у часи Російської імперії, церква знову діяла як православна. У 1882 році була пробита східна стіна та добудована вівтарна частина, побудована дзвіниця у москво-візантійському стилі. Близько цього часу в селі була збудована дерев'яна каплиця святого Онуфрія, яка згоріла 18 липня 1915 року. У 1912 році біля церкви зведено чотириярусну муровану цегляну дзвіницю за проектом єпархіального архітектора Олександра Пуринга. Після Першої світової війни церкву було зачинено. 8 травня 1924 року польська влада перетворила давню православну церкву на римо-католицький костел. Під час Другої світової війни, за німецької окупації, у селі діяла відновлена православна парафія.

Населення Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Примітки

Посилання