Бабкен Людвигович Мелікян (; 3 квітня 1960, Єреван, Вірменська РСР) — радянський, вірменський та ліванський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника та півзахисника.

Клубна кар'єра Вихованець єреванського РСДЮШОР, в якій займався з 1971 року. Дорослу футбольну кар'єру розпочав у 1977 році у футболці єреванського СКІФа, який виступав у Другій лізі радянського чемпіонату. У цьому турнірі Бабкен зіграв 9 поєдинків. А вже наступного року перейшов до «Арарату». Дебютував за нову команду 16 квітня 1978 року в програному (0:2) домашньому поєдинку 1/8 фіналу кубку СРСР проти донецького «Шахтаря». Мелікян вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч«Арарат» (Єреван) - «Шахтар» (Донецьк) . У Вищій лізі чемпіонату СРСР дебютував 18 травня 1978 року в програному (0:2) домашньому поєдинку 7-о туру проти одеського «Чорноморця». Бабкен вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Андраніка Хачатряна«Арарат» (Єреван) - «Чорноморець» (Одеса) . Вперше у футболці єреванського колективу відначився голом 29 липня 1978 року на 12-й хвилині переможного (1:0) виїзного поєдинку 18-о туру Вищої ліги СРСР проти ленінградського «Зеніту». Мелікян вийшов на поле в стартовому складі, а на 77-й хвилині його замінив Сергій Закарян«Зеніт» (Ленінград) - «Арарат» (Єреван) . У команді виступав протягом 7 років, був гравцем основної обойми.

У 1985 році відправився проходити військову службу в складі одеського СКА, яке на той час виступало в Другій союзній лізі. У складі одеських «армійців» був гравцем основної обойми, у Другій лізі зіграв 46 матчів та відзначився 12-а голами. По завершенні «служби» покинув СКА, але залишився в Україні. По ходу сезону 1986 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра». Дебютував за «дніпрян» 14 червня 1986 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 1/16 фіналу кубку СРСР проти запорізького «Металурга». Бабкен вийшов на поле в стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Олександр Червоний«Металург» (Запоріжжя) - «Дніпро» (Дніпропетровськ) . Дебютував у Вищій лізі за дніпропетровський клуб 20 липня 1986 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 18-о туру проти мінського «Динамо». Бабкен вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч«Динамо» (Мінськ) - «Дніпро» (Дніпропетровськ) . У чемпіонаті СРСР зіграв 3 поєдинки, 1 матч провів у кубку СРСР, ще 3 поєдинки відіграв у кубку Федерації футболу СРСР. В основному виступав за «дубль» дніпропетровців, у футболці якого провів 12 поєдинків та відзначився 4-а голами. Із завершенням чемпіонату 1986 року Мелікян покинув дніпропетровський «Дніпро».

З наступного року перебував у складі московського «Спартака». Дебют відбувся 10 березня 1987 року в переможному (3:1) виїзному поєдинку першого туру Вищої ліги проти тбіліського «Динамо». Мелікян вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч«Динамо» (Тбілісі) - «Спартак» (Москва) . Єдиним голом у футболці «спартаківців» відзначився 21 березня 1987 року на 14-й хвилині переможного (4:1) домашнього поєдинку третього туру Вищої ліги проти бакинського «Нефтчі». Бабкен вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч. Пробув в команді тільки половину сезону, за цей час у Вищій лізі зіграв 8 матчів (1 гол), ще 3 поєдинки відіграв у кубку Федерації. Окрім цього виступав за дубль москвичів — 6 матчів, 3 голи. Влітку того ж року перейшов в абовянський «Котайк». Дебютував за нову команду 28 липня 1987 року в нічийному (2:2) домашньому поєдинку 23-о туру Першої ліги проти кемеровського «Кузбасу». Бабкен вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 85-й хвилині відзначився дебютним голом за нову команду«Котайк» (Абовян) - «Кузбас» (Кемерово) . У першій союзній лізі зіграв 18 матчів та відзначився п'ятьма голами.

У 1988 році повернувся до «Арарату», зігравши 12 березня того ж року в поєдинку другого туру Вищої ліги проти вільнюського «Жальгіріса». Мелікян вийшов на поле на 60-й хвилині, замінивши Едуарда Вераняна«Арарат» (Єреван) - «Жальгіріс» (Вільнюс) . Першим голом після повернення до єреванського клубу відзначився 18 квітня 1988 року на 41-й хвилині переможного (2:1) виїзного поєдинку шостого туру Вищої ліги проти тбіліського «Динамо». Мелікян вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч«Динамо» (Тбілісі) - «Арарат» (Єреван) . У команді провів чотири сезони, був основним гравцем. У Вищій лізі зіграв 103 матчі (14 голів), у кубку — 11 (2 голи) та в кубку Федерації — 8 поєдинків. По завершенні сезону 1991 року залишив єреванський клуб.

Після розпаду СРСР виїхав до Лівану, де з 1992 по 1998 рік виступав за футбольну команду вірменської общини, бейрутський «Оменмен». Отримав ліванське громадянство. З 1998 по 2000 рік виступав за інший бейрутський колектив — «Саджес». У 2000 році повернувся до «Оменмену», де наступного року завершив кар'єру професіонального футболіста.

Кар'єра в збірній Завдяки ліванському громадянству, отриманому під час виступів у чемпіонаті цієї країни, отримав право виступати за національну збірну Лівану. У складі ліванської збірної відзначився трьома голами.

Кар'єра тренера Ще будучи гравцем ліванських клубів допомагав тренувати ці клуби. Був виконуючим обов'язки головного тренера футбольного клубу «Міка» з жовтня 2009 року й до кінця року. За 4 тури до закінчення чемпіонату 2010 року подав у відставку з поста головного тренера єреванської «Кілікії» Самвел Дарбинян. Замість досвідченого фахівця, який залишив клуб, був запрошений Бабці Мелікян. У новому році команда з Мелікяном розпочала підготовку до нового сезону. Проведено були декілька тренувань. Керівництву клубу потрібно було підтвердити участь «Кілікії» в першості країни 2011 року та внести відповідні внески до 16 січня. Але ніяких підтверджень та оплат не здійснили в зазначений термінОсталась одна «Киликия» . 26 січня керівництво клубу направило офіційний лист до Федерації футболу Вірменії, повідомивши, що команда розформовується і не зможе взяти участь в чемпіонаті Вірменії 2011 року через фінансові проблеми. 31 січня ФФА офіційно ухвалила рішення виключити «Кілікію» з усіх футбольних турнірів під егідою ФФА. Таким чином клуб припинив своє існування.

Досягнення Як гравця Вища ліга СРСР Чемпіон (1): 1987

Кубок Федерації футболу СРСР Володар (2): 1986, 1987

* Чемпіонат Європи (U-21) Чемпіон (1): 1980

Як тренера Прем'єр-ліга (Вірменія) Срібний призер (1): 2009

Особисте життя Одружений з дочкою олімпійського чемпіона з футболу Йожефа Беци.

Має сина Арсена, також професійного футболістаПрофіль Арсена Мелякяна на сайті footballfacts.ru .

Примітки

Посилання

Профіль гравця на сайті «Український футболу» Профіль гравця на сайті «Одеський футбол» Профіль гравця на сайті footbook.ru Профіль гравця на сайті sportbox.ru Профіль гравця на сайті teams.by Профіль гравця на сайті fanat1k.ru Біографія на сайті historyfootball.ru