Борис Володимирович Іванов (1920—2002) — радянський і російський актор театру та кіно. Народний артист РРФСР (1981).
Біографія Борис Іванов народився 28 лютого 1920 року в Одесі. Батько слюсар Володимир Григорович, мати — домогосподарка Євдокія Романівна. В дитинстві часто відвідував Одеський оперний театр, в 14 років влаштувався туди статистом. У 1937—1941 роках навчався на акторському факультеті Одеського театрального училища; перший педагог — Михайло Яремович Тількер.
7 липня 1941 року призваний до лав Радянської армії. Пройшов курси перепідготовки начскладу в Військової академії тилу і транспорту імені Молотова в Харкові. Як лейтенант інтендантської служби був відправлений на Північно-Західний фронт. Пройшов перепідготовку в Рибінську. Як стройовий командир служив у штабі Північно-Західного фронту. Був старшим ад'ютантом батальйону (фактично начальник штабу батальйону) в 14-му гвардійському стрілецькому полку 7-ї гвардійської стрілецької дивізії 10-ї гвардійської армії. 8 квітня 1942 року в бою біля села Михайлівка у районі Личково, будучи у званні старшого лейтенанта, був важко поранений і до вересня лежав у шпиталях з загрозою ампутації руки.
Після виписки Борис Володимирович поїхав до Рибінська, але в дорозі у нього вкрали гроші і документи. Він був змушений залишитися в місті, де працював у місцевому драматичному театрі.
З 1944 року понад півстоліття Борис Іванов грав у Театрі імені Моссовєта. Дружина — актриса Театру імені Моссовєта Богданова Наталія Сергіївна.
З 1961 року знімався в кіно.
Помер Борис Іванов 2 грудня 2002 року. Похований на Ваганьковському кладовищі, ділянка № 19.
Творчість
Театральні ролі
Доблмен («Крадіжка», 1954) Наполеон I («Катрін Лефевр», 1956) Форд («Віндзорські насмішниці», 1957) Пан («Бунт жінок», 1962) Потин («Цезар і Клеопатра», 1964) Звездич («Маскарад», 1967) Левицький («Далі — тиша», 1969) Порфирій Петрович («Петербурзькі сновидіння», 1969) Лепле («Едіт Піаф», 1970) Лавр Міронич («Остання жертва», 1973) Тайні («На півдорозі до вершини», 1976) Карло Гоцці («Царське полювання», 1977) Павич («Єгор Буличов та інші», 1982) Римлянин («Мати Ісуса», 1988) Сорін («Чайка», 1989) Понтій Пілат («Ісус Христос — суперзірка», 1990) Грегорі Соломон («Ціна», 1994) Харт Кестель («Помилки однієї ночі», 1994) Фон Штратт («Біла гвардія») Бахчеєв («Фома Опискин») Ларош Матьє («Милий друг») Карло Фігурелло («Утішитель вдів») Віллі Кларк («Коміки», 2002) Фірс («Вишневий сад», 2002)
Радіо
«У країні літературних героїв» — Архип Архипович «Пікнік на узбіччі» (радіоспектакль) — Річард Герберт Нунан «Алмаз Раджі» (радіоспектакль) — Пендрегон «Кумедний випадок» (радіоспектакль) — Поручик
Фільмографія : Нічний пасажир / Ночной пассажир — Жорж Прадьє : Гусарська балада / Гусарская баллада — генерал Дюсьер : Аптекарка / Аптекарша — лікар : Все для Вас / Всё для вас — Дунечка Пирожков, океанолог лабораторії водоростей інституту океанографії : Не найвдаліший день / Не самый удачный день — Михайло : Кінець «Чорних лицарів» / Конец «Черных рыцарей» — Хогарт, радянський розвідник : Кінець отамана / Конец атамана — Іона : Все королівське військо / Вся королевская рать — Дафі : Передчасна людина / Преждевременный человек — Жан Онкль : Слідство ведуть ЗнаТоКі. Чорний маклер / Следствие ведут ЗнаТоКи. Чёрный маклер — Михайло Борисович Шахов : Сутичка / Схватка — фон Ербах : На розі Арбата і вулиці Бубулінас / На углу Арбата и улицы Бубулинас — Бося : Багато галасу з нічого / Много шума из ничего — Леонато : Шпак і Ліра / Скворец и Лира — барон фон Лямпе : Чисто англійське вбивство / Чисто английское убийство — сер Джуліус Уорбек, молодший брат лорда Уорбека, міністр фінансів Великої Британії : Агонія / Агония — доктор Лазоверт : Вибір мети / Выбор цели — Лео Сілард : Мій будинок — театр / Мой дом — театр — Михайло Семенович Щепкін : Полковник у відставці / Полковник в отставке — робочий бригади : Приголомшливий Берендеєв / Потрясающий Берендеев — Папаханов, директор ПТУ / оповідач за кадром : Від зорі до зорі / От зари до зари — Савелій, співак в ресторані : Шалене золото / Бешеное золото — сер Ратленд Джильберт : Мене це не стосується / Меня это не касается… — Микола Аркадієвич Дроздов : Життя і смерть Фердинанда Люса / Жизнь и смерть Фердинанда Люса — Хаксман : Кільця Альманзора / Кольца Альманзора — Інтрігіо, прем'єр-міністр : Рахунок людський / Счёт человеческий — Сєнокосов : Отець Сергій / Отец Сергий — ігумен : Версія полковника Зоріна / Версия полковника Зорина — Геннадій Миколайович Козирець, годинникар, грабіжник, вбивця і організатор злочину : Особливих прикмет немає / Особых примет нет — міністр В'ячеслав Плеве : Далі — тиша ... (телеспектакль) / Дальше — тишина… — Левицький : Гравці (телеспектакль) / Игроки — Глов : Підозрілий / Подозрительный — Татищев : Слід на землі / След на земле — Демикін : Повернення доктора (новела в к / а «Молодість») / Возвращение доктора : Історія кавалера Де Гріє і Манон Леско (телеспектакль) — пан банкір : Коней на переправі не міняють / Коней на переправе не меняют — Сльозкин, фінансист будівництва : Скандальна подія в Брікміллі / Скандальное происшествие в Брикмилле — Клінтон : Таємничий старий / Таинственный старик — Сожич, вітчим Марсельєзи : Великий самоїд / Великий самоед — Перепльотчіков : Ленін в Парижі / Ленин в Париже — Житомирський : Смерть Пазухина (телеспектакль) / Смерть Пазухина : Росія молода / Россия молодая — лікар Лофтус : Повернення резидента / Возвращение резидента — Дон : Грибний дощ / Грибной дождь — Андрій Антонович, заступник директора : Людина, яка закрила місто / Человек, который закрыл город — Вадим Миколайович, прокурор міста : Міраж / Мираж — Джипо : Вічний поклик / Вечный зов — білогвардійський генерал : Місячна веселка / Лунная радуга — Мартін Вебер : Берег його життя / Берег его жизни — Маклей : Час бажань / Время желаний — Андрій Сергійович, давній друг Лобанова : Шанс / Шанс — Микита Савич : Букет мімози й інші квіти / Букет мимозы и другие цветы — Павло, акомпаніатор : Весела вдова / Весёлая вдова — барон Зетта : Не ходіть, дівчата, заміж / Не ходите, девки, замуж — Борис Олександрович, міністр будівництва : Тев'є-молочник / Тевье-молочник — Лейзер-Волф : Кінець операції «Резидент» / Конец операции «Резидент» — Дон : Обличчям до обличчя / Лицом к лицу — Левіс : Суд над суддями / Суд над судьями — сенатор Беркетт : Кінець Вічності / Конец Вечности — обчислювач Сеннор : Раз на раз не випадає / Раз на раз не приходится — директор комбінату : Пряма трансляція/ Прямая трансляция — Альберт Григорович, головний редактор видавництва : Таємні милості / Тайные милости — Олексій Петрович Калабухов : Людина з чорної «Волги» / Человек из чёрной «Волги» — Петро Борисович Бєгунов, професор, директор НДІ радіофізики : Плащаниця Олександра Невського / Плащаница Александра Невского — Кирило Борисович : Жінка з квітами і шампанським / Женщина с цветами и шампанским — Аркадій Семенович : Московські красуні / Московские красавицы — Тимур Сергійович, представник фірми : Давайте без фокусів! / Давайте без фокусов! — Микола Іванович, гіпнотизер : Бажання любові / Желание любви — юристконсульт : Полуничка / Клубничка — Сергій Рюрикович : Графиня де Монсоро / Графиня де Монсоро — маршал де Бріссак : Ле Хаїм / Ле Хаим : Послухай, чи не йде дощ / Послушай, не идёт ли дождь — перший секретар Союзу письменників СРСР : Фома Опискин / Фома Опискин — Бахчеєв
Озвучування фільмів : У джазі тільки дівчата / Some Like It Hot — Джері / Дафна : Привид замку Моррісвіль / Fantom Morrisvillu — Мануель Діаз : Високий блондин у чорному черевику / Le grand blond avec une chaussure noire — Перраш : Двоє в місті / Deux hommes dans la ville — старший інспектор Гуатро : Повернення високого блондина / Le retour du grand blond — Перраш : Іграшка / Le jouet — мільйонер Рамбаль-Коші
Озвучування мультфільмів
1965 — Наргіс — Бамбур 1985 — Контракт — представник фірми
Нагороди та звання
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (15 серпня 1998) — за багаторічну плідну діяльність у галузі театрального мистецтваУказ Президента РФ от 15.08.1998 N 974 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников Московского государственного академического театра имени Моссовета» Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Медалі Почесний Знак ветерана 7-ї гвардійської дивізії Народний артист РРФСР (1981) Заслужений артист РРФСР (1969) Лауреат премії російських ділових кіл «Кумир» (1999, спеціальний приз за театральні роботи)
Документальні фільми про актора 2010 — Очарованный жизнью. Борис Иванов (режисер О. Нікітан)
Примітки
Посилання Иванов Борис Владимирович // Кто есть кто в современной культуре: В 2 вып. / Гл. ред. С. М. Семёнов, авт. и сост. Н. И. Шадрина, Р. В. Пигарев и др. — М.: МК-Периодика, 2006—2007. — ISBN 5-93696-007-3, 5-93696-010-2. Peoples.Ru Актёры советского и российского кино Борис Іванов// YOU TV// https://youtv.ua/name/1231-boris-ivanov.html Одеське театрально-художнє училище. Особистості: Біографічний словник/Букач В. М. . – Одеса: КЦВ, 2025. – С. 45-46.