«Ніколо Дзено» () — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Навігаторі» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

Есмінець брав активну участь у морських боях та битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився в битві біля Калабрії, першій битві в затоці Сидра, так званій «битві у середині червня», супроводжував конвої країн Осі та переслідував ворожі конвої транспортних суден.

Історія створення «Ніколо Дзено» закладений 5 червня 1927 на верфі компанії CNR у Сестрі-Поненте. 27 березня 1930 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії. Однак уже в ході випробувань у його конструкції силової установки системи «Белуццо» були виявлені суттєві проблеми — під час ходових випробувань на есмінці трапилася аварія в носовій турбіні високого тиску. Для усунення неполадок вирішили замінити ротори обох, і високого і низького тиску.

Історія служби З 29 липня по 7 жовтня 1930 року корабель пройшов модернізацію в арсеналі Спеції, після якої увійшов до складу флоту. В серпні 1931 року «Ніколо Дзено» став флагманом дивізії. 4 жовтня 1931 року на кораблі, який у той час перебував на рейді Венеції, пройшла церемонія вручення Бойового прапору. В 1934 році «Ніколо Дзено» перевели зі складу 2-ї флотилії до 1-ї.

На початку 1936 року корабель був переданий у розпорядження військово-морської академії та міста Ліворно для проходження курсантами штурманської практики. В 1936—1937 роках «Ніколо Зено» кілька разів ходив до берегів Іспанії з метою підтримки франкістів.

У квітні 1939 року «Ніколо Дзено» був зарахований до XV флотилії есмінців з базування на острові Лерос, і зоною відповідальності в Егейському морі.

З 2 грудня 1939 року по 30 квітня 1940 року «Ніколо Дзено» пройшов чергову модернізацію.

На 10 червня 1940 року, на момент вступу Італію у війну, входив разом з есмінцями «Антоніо Пігафетта», «Алвізе да Мосто» та «Джованні да Верраццано» до складу XV флотилії ескадрених міноносців IX крейсерської дивізії I ескадри Королівського флоту.

7 липня 1940 року разом з однотипним «Антоніо Пігафетта», лінкорами «Джуліо Чезаре» і «Конте ді Кавур» і VII («Фречча», «Страле», «Дардо» та «Саетта») і VIII («Фольгоре», «Фульміне», «Лампо» та «Балено») ескадрами есмінців вирушив супроводжувати конвой з Таранто в Лівію, де готувалося Італійське вторгнення до Єгипту.

9 липня 1940 року «Ніколо Зено» брав участь у битві біля Калабрії.

З 27 липня по 1 серпня 1940 року брав участь в операції TVL по перекиданню військ до Лівії, входячи до складу далекого прикриття. В ніч з 5 на 6 серпня есмінець брав участь у постановці мінного загородження 7AN поблизу Пантеллерії. З 18 квітня по 1 травня 1941 року «Ніколо Дзено» брав участь в постановці мінних загороджень S.1 в Тунісі та T на північ від Триполі.

22 квітня «Ніколо Зено» брав участь в порятунку тих, що вижили з екіпажу ескадреного міноносця «Сімоне Ск'яффіно», який підірвався на міні.

З 4 по 7 травня 1941 року був у складі далекого прикриття при проводці двох італійських конвоїв до Лівії. Під час цієї операції разом з «Антоніо Пігафетта» потопив підводний човен противника «Аск» західніше Ла-Спеції.

З 12 по 23 серпня 1941 року в складі загону посилював мінні загородження S-41, S-42, S-43, S-44 в Туніській протоці.

На початку жовтня 1941 року «Ніколо Дзено» двічі доставляв війська в Бенгазі. З 19 по 21 листопада 1941 року конвоював допоміжний крейсер «Чітта ді Палермо», який слідував з військами в Бенгазі. З 26 по 30 листопада 1941 року брав участь в транспортуванні 80 тонн бензину в бочках з Таранто до Лівії.

З 16 по 20 грудня 1941 року входив до складу ескорту теплоходів Monginevro, Napoli і «Веттор Пізані» у ході конвойної операції M-42. Під час зворотного шляху «Ніколо Дзено» зіткнувся з броненосним крейсером «Веттор Пізані» і до кінця січня 1942 року був змушений проходити ремонт на верфях у Таранто.

З 21 по 23 лютого 1942 року брав участь в конвойної операції K-7. З 16 по 18 березня 1942 року брав участь в конвойної операції «Сіріо» по проводці транспортів Reychenfels і Vitor Pisani.

З 4 по 6 червня 1942 року «Ніколо Дзено» ескортував транспорти Unione і Ravello. 14 червня 1942 року разом з 7-ю дивізією крейсерів «Ніколо Дзено» вийшов з Палермо для перехоплення британського конвою, але через аварію з енергетичною установкою був змушений повернуться на базу. Після проведення ремонтних робіт есмінець повернувся до ескортної службі по проводці конвоїв з Італії в Північну Африку.

З 5 по 7 жовтня 1942 року брав участь у супроводі транспорту Sestrieri. В ніч з 13 на 14 жовтня 1942 року провів постановку мінної загорожі S-71 на північ від мису Бон. Вночі з 7 на 8 листопада 1942 року ставив мінне загородження S-8.

В ніч з 11 на 12 грудня 1942 року брав участь в постановці мінного загородження S-94.

На початку 1943 року він доставляв німецькі та італійські війська в Туніс. На початку лютого 1943 року «Ніколо Дзено» брав участь у складі загону з однотипних «Антоніо да Нолі», «Антоніо Пігафетта» і «Ланцеротто Малочелло», а також есмінців «Мітральере» і «Леджіонаро» в постановці мінного загородження S-62.

28 лютого 1943 при постановки мінного загородження S-101 в Сицилійській протоці «Ніколо Дзено» зіткнувся з есмінцем «Антоніо да Нолі». В результаті цього зіткнення корабель дістав важкі пошкодження і його відбуксирували для ремонту в Спецію.

З 15 березня по 15 серпня 1943 року на «Ніколо Дзено» тривали ремонтні роботи. Після їх закінчення корабель був зарахований в XVI флотилію есмінців.

9 вересня 1943 року, після капітуляції Італії в Другій світовій війні, через неможливість відходу зі Спеції та загрози захоплення німецькими військами, есмінець «Ніколо Дзено» був затоплений своїм екіпажем.

У 1948 році корпус корабля був піднятий і розібраний на метал.

За роки війни ескадрений міноносець «Ніколо Дзено» пройшов 57 856 миль і виконав 182 бойових завдання.

Див. також Strale (1932) Vincenzo Gioberti Camicia Nera Capitano Tarantini (1940) Ескадрені міноносці типу «Маестрале» Ескадрені міноносці типу «Сольдаті»

Примітки

Посилання

Destroyer Nicoló Zeno (Italy) Zeno «Nicolò Zeno» Эсминцы и миноносцы Nicolo Zeno (1928)

Література Franco Bargoni. Esploratori Italiani. Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1996. Maurizio Brescia. Cacciatorpediniere Classe «NAVIGATORI». Parma, Ermanno Albertelli Editore, 1995 ISBN 88-85909-57-4 Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940—1942, Milano, Mursia, 2004. ISBN 88-425-3309-2 Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964. Giorgio Giorgerini, La guerra italiana sul mare. La marina tra vittoria e sconfitta 1940—1943, Mondadori, 1994