Культура сітчастої кераміки, Культура текстильної кераміки — археологічна культура фінальної бронзової доби кінця 2-го — початку 1-го тисячоріччя до н. е. у Верхньому й Середньому Надволжі до півночі й сходу Фенноскандії. Названа за орнаментацією посуду за допомогою текстильних відбитків або їх імітації.
Перші поселення з сітчастої («текстильної») керамікою відкриті Олександром Спіциним у 1903 році.
Гончарство Для посудин цієї культури характерна глекоподібна форма з округлим дном. Орнамент складається з округлих, овальних, клиноподібних втиснень, опуклин, відбитків зубчастого штампу й «текстильних» відбитків, виконаних чеканом, калаталом з пористою поверхнею, шматком тканини, або рубцевою шкірою шлунка.
Вироби Бронзоливарне виробництво сягає високого рівня розвитку. Робляться перші спроби металургії заліза.
Продовжують використовуватися кам'яні знаряддя: наконечники стріл, скребки, ножі.
Господарство Господарство набуває комплексний характер з перевагою виробних форм: скотарства й копального землеробства. Основою тваринництва було розведення великої рогатої худоби зі зростаючою роллю свиней та коней.
Походження Походження культури сітчастої кераміки пов'язане з трансформацією на пізній стадії свого розвитку культури ямково-гребінцевої кераміки, злиттям її носіїв з племенами волзько-окського межиріччя поздняковської культури. За Альфредом Халиковим, у генезі культури взяла участь західна група племен приказанської культури.
Племена культури сітчастої кераміки склали основу формування фіномовного населення західних районів Верхнього й Середнього Надволжя.
Культура у Пензенській області У області відомі поселення: Сядемка-3 (Земетчинський район), Красний Восток (Наровчатський район), Алфер'євка (Пензенський район). М. Р. Полєських досліджував поселення Красний Восток, що відноситься до раннього етапу виникнення культури.
Джерела Халиков А. Х. Древняя история Среднего Поволжья. М., 1969 Никитин В. В., Соловьев В. С. Атлас археологических памятников Марийской ССР. Йошкар-Ола, 1990.
Примітки