Гоцій Василь (Псевдо:«Вир», «Волос», «Жест», «Марс», «Орлик», «Тиміш», «Чорний»; 1907, Боброїди, Жовківський район, Львівська область — 21 березня 1946, біля с. Сопіт, Сколівський район, Львівська область) — лицар Срібного хреста заслуги УПА.
Життєпис Член товариства «Просвіта» та ОУН з 1930-х років. У 1937 році заарештований польською поліцією та засуджений до 3 років ув'язнення, вийшов на волю у вересні 1939 року. У 1939—1941 роках — на еміграції, звідки повернувся на початку війни. Керівник Жовківського повітового проводу ОУН (1941), організатор і керівник друкарні Проводу ОУН «Прага» (осінь 1941 — осінь 1943), організатор та технічний керівник підпільної радіостанції «Самостійна Україна» («Вільна Україна», криптонім «Афродита») у Карпатах (осінь 1943 — 04.1945), керівник технічної ланки Головного осередку пропаганди при Проводі ОУН (04.1945-03.1946).
Нагороди Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА 3/47 від 5.12.1947 року керівник технічної ланки Головного осередку пропаганди при Проводі ОУН Василь Гоцій–«Жест» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.
Див. також Лицарі ОУН та УПА
Джерела та література ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 256. Мороз В. Василь Гоцій-«Жест» // Шлях перемоги. — 2010. — 26 травня. Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 781. Літопис УПА. Нова серія. Т. 21: Ярослав Старух: Документи і матеріали / упоряд. Володимир Мороз. — Київ; Торонто, 2012. — С. 754.