«Міра́нда» () — антиутопічний роман польського письменника Антоні Ланге, вперше опублікований 1924 року в Варшаві.
Головні персонажі Ян Подоблочний — висланець з Польщі, цікавиться окультизмом та спіритизмом Міранда — медіум з Варшави шотландського походження, справжнє ім'я — Кетті Дуглас Дамаянті — мешканка Міста Сонця на острові Тапробана, кохана Яна Подоблочного
Сюжет Події розгортаються в 1915—1919 роках, у Варшаві, Іркутську, Індійському океані та на вигаданому острові Тапробана, куди прибув Ян Подоблочний, тікаючи з Польщі. Головною метою населення острова є життя та самовдосконалення згідно з ідеологією брахманізму. Особливу роль у досягненні цієї мети відіграє невідома речовина Нірвідіум, споживання котрої є справжнім ритуалом. Тутешні мешканці володіють телепатією, левітацією, медіумізмом, а їхніми головними цінностями є анархія, свобода, мир, вільне кохання та неробство. Життя на острові регулюється міністерствами: Кохання, Сили та Мудрості.
На Тапробані Ян Подоблочний закохався в ідеальну жінку на ім'я Дамаянті. Але кохання до звичайної людини суперечило її принципам і, зрештою, Дамаянті принесла себе в жертву, аби досягти вищого рівня духовності. Міранда — шотландська медіум з Варшави, спіритичні сеанси котрої відвідував свого часу і Ян. Вона контактувала з душею Дамаянті та матеріалізувала міфічну Ленору, яку, помираючи, бачив Ян. Тієї хвилі, коли Дамаянті померла, не стало і Міранди. Ян Подоблочний повернувся до Варшави.
Алюзії
Роман «Міранда» Антоні Ланге містить низку алюзій: Міранда — Міранда із п'єси «Буря» Вільяма Шекспіра Дамаянті — небаченої краси дівчина Дамаянті з давньоіндійського епосу «Махабхарата» Ленора — героїня віршу «Ленор» Едгара Аллана По Нірвідіум — алюзія до прізвища польського письменника Ципріана Каміля Норвіда
Також Ланге відзначав, що сюжет його твору, зокрема, перекликається з романом Герберта Уеллса «Люди як боги»:
Сам автор вказував і на спільні риси з «Містом Сонця» Томмазо Кампанелли:
Сприйняття та вплив Роман «Міранда» Антоні Ланге став класикою польської наукової фантастики, але перше його видання не привернуло значної уваги критиків та читачів. Окремі рецензії та аналізи змісту книги почалися з'являтися лише у 1960-х роках.
Разом з тим дослідники відзначають низку творів, що, на їхню думку, були створені під впливом «Міранди»: «Торпеда часу», Антоній Слонімський, 1923 «Острів Ітонґо» (), Стефан Грабінський, 1936 «Неземні світи» (), Владислав Умінський, 1948
Видання Роман було перекладено французькою, іспанською, італійською та англійською (1968) мовами.
2014 року Фонд Сучасної Польщі (), в рамках проекту «Wolne Lektury», оцифрував та виклав книгу у вільний доступ, у форматах аудіо та електронної книги.
Примітки
Посилання Книга «Міранда» на порталі Goodreads Цифрове видання книги «Міранда» в проекті «Wolne Lektury»
Джерела та література