Па́ю Ме́ндіш (, , , ; ? — ) — архієпископ Бразький (1118—1137). Представник португальського шляхетного роду МаяMattoso, 1982, p. 51.. Син португальського вельможі Менду да Мая. Перебував у конфлікті з португальською графинею Терезою (1121—1128). Був сподвижником її сина, першого португальського короля Афонсу І. Один із укладачів Туйського договору (1137). Помер у Бразі, Португалія. Також — Пелагій.

Імена Па́ю () — коротке португальське ім'я. Па́ю Ме́ндіш () — власне ім'я з патронімом. Па́ю Ме́ндіш да Мая () — власне ім'я з патронімом і прізвищем. Пелагіу () — повне власне ім'я. Пела́гій () — латинське ім'я. Пела́гій Бра́зький () — латинське ім'я за назвою катедри.

Біографія Рік і місце народження Паю Мендіша невідомі. Найімовірніше, його батьком був Мендо Гонсалвіш да Мая, сеньйор Майський, вельможа Леонського королівства; матір'ю була шляхетна панна Ледегунда Суаріш Тайня де Байан.

1118 року, за понтифікату папи Геласія II і правління королеви Урраки, Паю призначили на посаду архієпископа Бразького замість попередника Моріса, що став антипапоюПаю Мендеш // Catholic-Hierarchy.org.. 1119 року нового архієпископа ординували на цю посаду Сеговії або ТоледоLivermore, 1947, p. 58., на території Кастилії.

Бразька архідіоцезія і Компостельська діоцезії перебували у конфлікті через невизначеність кордонів, а також статус митрополії. Паю та компостельський єпископ Дієго надіслали папі Каліксту II свої скарги і прохання вирішити суперечку. 1121 року папа визнав юрисдикцію Бразької архідіоцезії над Порту і Коїмброю, що були незаконно захоплені Дієго, але, одночасно, підвищив Компостельське єпископство до статусу архідіоцезії.

Оскільки Паю отримав архієпископство в Португалії з рук кастильсько-леонської королеви Урраки, він перебував у поганих стосунках з її сестрою-опоненткою Терезою, португальською графинею. У липні 1121 року він утік з Браги до Самори, шукаючи притулку в королеви. Тим часом графиня Тереза розділила землі Бразької архідіоцезії між єпископами Порту і Коїмбри. Коли Паю повернувся до Португалії, його ув'язнили за наказом графиніLivermore, 1947, p. 59.. Цей вчинок Терези призвів до сварки зі Святим Престолом: під загрозою відлучення від церкви та накладання інтердикту папа Калікст II змусив графиню звільнити архієпископа Бразького і поновити його в усіх майнових правах.

1128 року, напередодні збройного протистояння графині Терези із сином Афонсу І, Паю виступив союзником останнього. 26 травня Афонсу підтвердив майнові привілеї і права архієпископа, і, називаючи його капеланом, обіцяв дарувати місто Брага після захоплення влади в ПортугаліїLivermore, 1947, p. 60..

1128 року Паю наказав збудувати 5 каплиць при аписді Бразького собору, які були зруйновані землетрусом.

1137 року Паю був посланцем португальського графа Афонсу І для мирних переговорів із Леонським королівством. Разом із портуським єпископом він прибув до Туї в Галісії, де спільно з леонськими прелатами уклав і підписав Туйський договір. Угода поклала край португальсько-леонській війні, але не була визнана АфонсуLivermore 1947:63..

1137 року Паю помер у Бразі, Португалія

Примітки

Джерела ATh, 8 Jul 2017 Le Petit Episcopologe, Issue 233, № 19,458 Gongaza de Azevedo, Luis. Historia de Portugal. Lisboa, Bíblion, 1939-1944. Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947. Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969. Mattoso, José. Ricos-homens, infançoes e cavaleiros: a nobreza portuguesa nos séculos XI e XII. Lisboa: Gimarães & C.a. Editores, 1982.

Посилання