Клаус Ганс Герберт фон Бісмарк (; 6 березня 1912, маєток Ярхім, район Наугард — 22 травня 1997, Гамбург) — німецький журналіст. Учасник Другої світової війни, підполковник резерву.
Біографія Син Ґоттфріда фон Бісмарка (1881—1928), власника маєтків Ярхім та Кніпгоф, і Гертруди Кьон (1890—1971). Двоюрідний онук Отто фон Бісмарка.
Військова кар'єра 1 квітня 1934 року вступив у 4-й піхотний полк, з 1937 року — ад'ютант 2-го батальйон цього полку, який входив у 32-у піхотну дивізію. На початку 1939 року вийшов у відставку.
В серпні 1939 року знову призваний на службу і призначений на свою стару посаду. Учасник Польської кампанії. З початку 1940 року — ад'ютант свого полку, з липня 1941 року — командир 7-ї роти, з вересня 19041 року — командир 2-го батальйону. Літом 1943 року вийшов у відставку і почав керувати родовим маєтком.
Восени 1944 року повернувся на службу і був призначений командиром 4-го гренадерського полку на радянсько-німецькому фронті. В кінці війни евакуювався на кораблі з Курляндії в Шлезвіґ-Гольштайн, де здався британським військам.
Після війни У 1950—1995 роках був членом президіума Асоціації німецької євангелістської церкви, в 1977—1979 роках — президентом Асоціації.
В 1961—1975 роках — директор телерадіокомпанії Westdeutscher Rundfunk.
15 квітня 1977 року став президентом Інституту Гете зі штаб-квартирою в Мюнхені і залишався на цій посаді д о 1989 року. Під його керівництвом інститут розширив свої зв'язки у Східній Європі та відкрив свої офіси у Варшаві і Кракові.
Автор мемуарів «Відбуття з Померанії».
Особисте життя 15 липня 1939 року одружився з Рут-Алісою фон Ведемайєр (3 березня 1920 — 28 грудня 2013, Гамбург). В шлюбі народились 8 дітей: 7 синів і 1 дочка.
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Друга світова війна
Залізний хрест 2-го класу (9 жовтня 1939) Штурмовий піхотний знак в сріблі (1939) Залізний хрест 1-го класу (18 червня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям Хрест (21 грудня 1942) — як обер-лейтенант резерву, командир 2-го батальйону 4-го піхотного полку Дубове листя (№ 669; як майор резерв, командир 4-го гренадерського полку Дем'янський щит Чорний нагрудний знак «За поранення»
Після війни
Премія барона фом Штайна (1954) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Командорський хрест (3 жовтня 1973) Великий офіцерський хрест (1982) Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою (2 червня 1989) Премія Адольфа Грімме (1976) Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (1989)
Примітки
Джерела
Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.419-420 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Genealogisches Handbuch des Adels, Adelige Häuser A Band XVI, Seite 34, Band 76 der Gesamtreihe, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1981, ISSN 0435-2408. Josef Schmid: Wir haben auf einer Insel des Selbstbetruges gelebt. Klaus von Bismarcks Weg vom Dienst in der Wehrmacht zur Eröffnung der «Wehrmachtsausstellung» 1995 in Hamburg, in: Jennifer Wasmuth (Hg.): Zwischen Fremd- und Feindbildern. Interdisziplinäre Beiträge zu Rassismus und Fremdenfeindlichkeit', Fremde Nähe — Beiträge zur interdisziplinären Diskussion, Band 16, Seite 33f., Münster-Hamburg-London 2000. Josef Schmid: Intendant Klaus von Bismarck und die Kampagne gegen den «Rotfunk» WDR, in: «Archiv für Sozialgeschichte», Band 41, Seite 349f., 2001. Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 223. Redaktionsbüro Harenberg:. Mit über 400 Fotos. Droemer Knaur, München/Zürich 1979, ISBN 3-426-07604-7, Bismarck, von, Klaus, S. 44.