Друза — мінеральний агрегат, що утворюється у порожньому просторі — тріщинах і порожнинах гірських порід. У друзі кристали одним кінцем прикріплені до певної поверхні, іншим — повернуті в бік порожнини. У геології та мінералогії друзою називають кристалічну форму, представлену покриттям дрібних кристалів на поверхні розлому гірської породи, або жили, або всередині порожнини чи жеоди. Розрізняють друзи наростання і перекристалізації.

Загальний опис Друза — це скупчення кристалів, що виросли на спільній основі (на стінці тріщини, порожнини або на поверхні породи). Основні ознаки: кристали відкриті назовні; мають спільну «підкладку»; видно основу, до якої вони прикріплені; форма може бути плоскою або злегка заглибленою.

Близький термін — жеода — це порожнина в гірській породі, яка не повністю заповнена різними типами кристалів. Порожнини, повністю заповнені мінералами, називаються мигдалеподібними тілами. Ці терміни, які часто використовуються як синоніми, хоча й оманливо, зустрічаються переважно в контексті опису агатів.

У міру зростання друзи відбувається заростання похило орієнтованих індивідів; при цьому друзи поступово набувають вигляду так званих кристалічних щіток, або, при тривалому розвитку, — паралельно-жердинного агрегату.

Друзи вистилають стінки порожнин різноманітних форм і походження. Вони складають стінки багатьох жеод, відкритих порожнин рудних і альпійських жил, наростають на стінках тріщин, зустрічаються у відкритих порожнинах серед магматичних, метаморфічних і осадових порід. Агрегати у вигляді друз кристалів характерні для багатьох мінералів — кварцу, кальциту, флюориту, піриту, бариту, польового шпату, гранатів і ін.

Різновиди друз. Друзи класифікують за мінеральним складом, морфологією та умовами формування. За складом розрізняють кварцові (у т. ч. аметистові), кальцитові, польовошпатові, сульфідні та полімінеральні друзи; за морфологією — щіткові (густі дрібнокристалічні агрегати), крупнокристалічні, радіально-променисті, кіркові та зональні (з кількома генераціями росту); за генезисом — гідротермальні, пегматитові, вулканогенні (у порожнинах ефузивів) та осадові. Різновиди друз відображають специфіку фізико-хімічних умов кристалізації та мінерального середовища.

Щітки-друзи — корінні породи з нерівною дрібнозубчастою поверхнею, на яких залягають пухкі відклади або розсипи. Щітки — природні концентратори розсипних металів, зокрема золота, платини.

Механізм формування друз. Друзи утворюються внаслідок кристалізації мінералів із пересичених гідротермальних, метасоматичних або залишкових магматичних розчинів у відкритих порожнинах і тріщинах гірських порід. Після виникнення вільного простору (газові пухирі, тектонічні розриви, пори) мінералізований розчин заповнює його; за зміни температури, тиску чи хімічного складу відбувається пересичення і нуклеація кристалів на стінках порожнини. Подальший ріст кристалів спрямований у бік відкритого простору, що забезпечує формування добре огранених індивідів, зрощених на спільній основі; процес завершується при виснаженні розчину або стабілізації фізико-хімічних умов.

Син. — ребровик.

Етимологія та історія

Термін «друза» пов'язаний із середньоверхньонімецькими словами *drusene*, *drusine*, *drusen*Matthias Lexer: Mittelhochdeutsches Handwörterbuch 1966, що означають осад (гіпостаз), і його походження можна простежити до давньоверхньонімецького слова *druos* (множина *druosi*, також *drüese* у середньоверхньонімецькій мові), що означає залозу або фурункулHans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, ISBN 3-7225-6265-1, S. 207. (також виразка, абсцес, вузлик або фурункул, пов'язані з набряком)Jürgen Martin: Die ‚Ulmer Wundarznei‘. Einleitung — Text — Glossar zu einem Denkmal deutscher Fachprosa des 15. Jahrhunderts (= Würzburger medizinhistorische Forschungen. Band 52). Königshausen & Neumann, Würzburg 1991, ISBN 3-88479-801-4, S. 125, druos, drüese, drusene (zugleich Medizinische Dissertation Würzburg 1990)..

Подібною формою заповненої порожнини в гірській породі є так звана сфера *Schneekopf*. Жеоди не слід плутати з *Adlersteine*

Формування Високомінералізована вода просочується в порожнини, утворені в гірських породах вулканічними процесами, що з часом призводить до утворення кристалів. Окремі кристали, що утворюються всередині порожнин жеод, є молодшими, тоді як старіші покоління часто утворюють кристалічні оболонки. Жеоди карбонату кальцію та ціанобактерій знаходяться в порожнинах вапняку, тоді як кварцові жеоди — в кремнієвих породах. Аметистові жеоди зустрічаються як найглибша оболонка агатів у мелафірі, а цеолітові жеоди — у вулканічних породах. Рудні жили також багаті на утворення жеод.

Розповсюдження

Найвідоміші аметистові друзи знаходяться в Південній Америці. Зокрема, у бразильському штаті Ріу-Гранді-ду-Сул були та продовжують бути знайдені друзи довжиною та об'ємом кілька кубічних метрів. Найбільшою відомою друзою є «Імператриця Уругваю», друза заввишки 3,27 метра з Уругваю, яка була виставлена, серед інших місць, в Американському музеї природної історії.The world's largest Amethyst geode — The ‘Empress of Uruguay’. In: geologypage.com. 11. Januar 2017

Друзи\Жеоди також можна знайти в Німеччині, наприклад, в районі навколо Ідар-Оберштайна або в Рудних горах. Однак вони рідко відповідають розміру та якості південноамериканським жеодам.

Друзи (кристалічні щітки) в Україні зафіксовані в різних геологічних регіонах, насамперед у межах кристалічних масивів та зон гідротермальної мінералізації. Локації: Волинь (базальтові кар'єри) — базальтові покриви Рівненщини та Волині та порожнини в базальтах часто містять друзи кварцу, кальциту, інколи аметисту; Криворізький басейн — кварцові та кальцитові друзи в залізорудних породах, пов'язані з гідротермальними процесами, часто зустрічаються у тріщинах залізистих кварцитів; Донецький кряж — друзи кварцу, кальциту, гіпсу, пов'язані з тріщинуватими зонами та гідротермальною мінералізацією; Українські Карпати — кварцові друзи (в тому числі «мармароські діаманти»), кальцит, доломіт. Формуються в тріщинах осадових і метаморфічних порід. Отже, друзи в Україні приурочені до: базальтових покривів (Волинь), залізорудних масивів (Кривбас), гідротермальних зон (Донбас), тріщинуватих порід Карпат.

Прикладне значення Друзи кварцу, кальциту, аметисту та інших мінералів, що формуються у порожнинах базальтів (переважно мигдалекам’янистих), мають переважно декоративне, наукове й колекційне значення. Естетично виразні зразки використовують у ювелірній справі та каменерізному мистецтві, для виготовлення сувенірної продукції, інтер’єрного декору й експозиційних матеріалів.

У науковому аспекті друзи є індикаторами постмагматичних (гідротермальних) процесів: їх морфологія, мінеральний склад і зональність відображають умови кристалізації (температуру, склад і динаміку мінералоутворювальних флюїдів, стадійність процесу). Вони використовуються як об’єкти мінералогічних і петрографічних досліджень та навчальні зразки.

Промислового рудного значення друзи в базальтах, як правило, не мають, проте можуть становити локальну сировинну базу декоративного каменю та об’єкт геотуризму.

Див. також Закон геометричного відбору Жеода

Література

Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977. Ursel Laarmann: Das Geschenk der permischen Vulkane. Wie kommen nun die Edelsteine in die Vulkanite? In: Achat: Der Edelstein, aus dem Idar-Oberstein entstanden ist: Geschichte, Entstehung, Funde (= Christian Weise [Hrsg.]: extraLapis. Band 19). Christian Weise Verlag, 2000, ISBN 3-921656-54-0, ISSN 0945-8492, S. 26–27. Klein, Cornelis; Hurlbut, Jr., Cornelius S. (1985). Manual of Mineralogy (20th ed.). Wiley. p. 199. ISBN 0-471-80580-7. https://archive.org/details/manualofmineralo00klei

Посилання

Примітки