Цивільно-військове співробітництво Національної гвардії України (CIMIC NGU) - це систематична, планомірна діяльність Національної гвардії України, по координації та взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та громадянами у районах дислокації військових частин та підрозділів Національної гвардії України з метою формування позитивної громадської думки і забезпечення сприятливих умов для виконання Національною гвардією України покладених завдань та функцій шляхом надання допомоги цивільному населенню у вирішенні проблемних питань життєдіяльності з використанням військових та невійськових сил та засобів.

Історія У травні 2014 року ЦВС було започатковано, як пілотний проект в Збройних силах України. У 2015 році розпочалося впровадження системи ЦВС, в межах загальної структури Збройних сил України відповідно до стандартів Північноатлантичного Альянсу. Станом на листопад 2016 року безпосередньо в зоні проведення АТО працювали 19 оперативних груп УЦВС та три центри УЦВС у Сєвєродонецьку, Краматорську та Маріуполі.

У квітні 2017 року командувачем Національної гвардії України було прийнято рішення щодо створення в складі відділу інформаційної підтримки Іміджево-видавничого центру НГУ групи цивільно-військового співробітництва.

Завдання

організація цивільно-військового співробітництва Національної гвардії України, забезпечення та реалізація гуманітарних проєктів; проведення заходів з формування позитивної громадської думки щодо діяльності Національної гвардії України, зокрема під час участі в антитерористичних операціях, під час введення правового режиму надзвичайного чи воєнного стану, операціях з підтримання миру і безпеки та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; участь в аналізі соціально-політичної, економічної, релігійної, демографічної, екологічної, санітарно-епідеміологічної обстановки та прогнозування її впливу на виконання військовими частинами (підрозділами) НГУ завдань за призначенням; організація взаємодії командування з цивільним населенням, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими організаціями в районі виконання завдань; координація діяльності між Національною гвардією України, Збройними Силами України та громадськими організаціями, що стосуються релігійних питань, а також питань, пов’язаних з пошуком тіл (останків) загиблих військовослужбовців: зазначена діяльність регулюється Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 998-р «Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2020 року» (у частині, що стосуєть­ся гуманітарного проекту «Евакуація 200»: підпункт 2 пункту 6: «забезпе­ченню проведення пошукових робіт з метою встановлення невідомих місць поховань та імен осіб, загиблих, померлих (зниклих безвісти) під час прове­дення антитерористичної операції, перепоховання їх останків»); організація виконання наказів, директив, розпоряджень командувача і вищого командування з питань цивільно-військових відносин; участь у розробленні оперативних (бойових) документів у частині, що стосується цивільно-військових відносин; організація забезпечення військ інформацією щодо цивільно-військових відносин у районі їх дислокації та застосування; підготовка персоналу зі складу місцевого населення для роботи в органах місцевого самоврядування, силових структурах, бюджетних установах на звільненій території та у міжнародних миротворчих операціях; формування позитивної громадської думки і забезпечення сприятливих умов для виконання військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії покладених на них завдань; сприяння в оповіщенні місцевих жителів про пункти збору тимчасово переміщених осіб та їх переміщення до таборів тимчасово переміщених осіб; організація роботи оперативних груп цивільно-військового співробітництва на пунктах збору та в тимчасових таборах; забезпечення ефективної взаємодії між військовим командуванням та регіональними органами влади, місцевими органами самоврядування, представництвами громадських, неурядових, міжнародних організацій, населенням регіону; участь в обміні військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з полону; організація роботи з сім’ями військовослужбовців, які зникли безвісти (загинули) під час проведення операції (бойових дій); організація співпраці (спільна участь) зі Збройними Силами України з питань цивільно-військового співробітництва; сприяння регіональним органам влади, представництвам громадських, неурядових, міжнародних організацій, населенню регіону в отриманні об’єктивної, достовірної, оперативної інформації про дії військ (сил) з дотриманням вимог щодо збереження державної таємниці; прогнозування можливих проблем гуманітарного характеру та надання військовому командуванню пропозицій щодо їх локалізації та нейтралізації на ранніх стадіях; участь у проведенні гуманітарних акцій, заходах військово-патріотичного виховання молоді; здійснення заходів інформаційної підтримки діяльності НГУ; співпраця з представниками волонтерських рухів, громадських та релігійних організацій; співпраця з військово-цивільними адміністраціями, департаментами освіти і науки, соціального захисту.

Див. також Цивільно-військове співробітництво Цивільно-військові відносини Управління цивільно-військового співробітництва (Україна)

Примітки

__ІНДЕКС__