Hibiscus schizopetalus — багаторічна рослина роду гібіск родини мальвових. Високий кущ із соковито-зеленим листям і великими червоними квітками, що вирізняються виїмчастими пелюстками. Поширений у Східній Африці. Належить до декоративних культур відкритого ґрунту (у теплих регіонах) або кімнатних рослин (в холодних країнах).
Етимологія Родова назва hibiscus запозичена через латину з давньогрецької мови, де вона позначала мальву — близьку родичку усіх гібісків. Видова назва цієї рослини утворена поєднанням — «розщеплюю» і — «пелюстка», вона вказує на незвичну форму пелюсток. На цій особливості також акцентують увагу численні англійські назви: — «зубчаста трояндова мальва», — «пауковий гібіск», — «зубчастий гібіск» тощо. Ще одна поширена назва — «японський гібіск» чи — «японський ліхтарик». Вона не пов'язана із географічним розповсюдженням цього виду, оскільки в Японії Hibiscus schizopetalus не трапляється, а також вказує на химерну форму квітки. Інша назва, — «кораловий гібіск», повідомляє про їхній колір.
Опис Багаторічна вічнозелена або напіввічнозелена рослина, що зростає у формі куща заввишки завширшки 1,5—1,8 м та заввишки 1,5—2,4 м (за іншими відомостями до 3—4 м). Гілки тонкі, ледь пониклі. Листки до 12 см завдовжки, черешкові, прості, яйцеподібні або яйцеподібно-овальні, зубчасті, загострені, насичено-зелені.
Квітки поодинокі, розташовані на кінцях минулорічних пагонів, звисають вниз на міцних, відносно довгих квітконіжках. Квітки цього виду актиноморфні, двостатеві, п'ятичленні. Чашечка трубчаста з яйцеподібними долями відгину. Пелюстки великі, глибоко виїмчасті, загнуті назад (вверх), рожевого, коралово-червоного або ясно-червоного кольору. Тичинки і маточка зростаються разом, при цьому білуватий стовпчик сильно виступає над пелюстками, залишаючись спрямованим вниз. Кінець стовпчика загинається і в місці згину до нього кріпляться зо кілька десятків тичинок з жовтими пиляками. Приймочка п'ятилопатева, яскраво-червона. Верхівка кожної лопаті має вигляд крихітної пухнастої кульки.
Хімічний склад Всебічного дослідження хімічного складу цього виду не проводили. Існують лише фрагментарні відомості. Наприклад, у листі Hibiscus schizopetalus знайдені тритерпенові естериNew taraxerane esters from Hibiscus schizopetalus leaves / Jose E. A., Vijayan K. K. // Indian Journal of Chemistry. Section B Organic and Medicinal Chemistry. — 2006. — № 45 (5). С. 1328—1331., а основним антоціановим барвником пелюсток виступає ціанідин-3-самбусофорозідFloral anthocyanins of some Malesian Hibiscus species / Lowry J. B. // Phytochemistry. — 1976. — № 15. — С. 1395—1396..
Поширення та екологія
Ареал Hibiscus schizopetalus охоплює Східну Африку, де цей вид поширений в межах трьох країн — Кенії, Танзанії й на півночі Мозамбіку.
Рослина світло- та вологолюбна, віддає перевагу добре освітленим місцям, родючим, дренованим, але добре зволоженим суглинкам із нейтральною або слаболужною реакцією. Попри теплолюбність цей вид гібіска здатен витримати короткочасне зниження температури.
Розмножується насінням і вегетативно. Перший спосіб переважає у природі, а вегетативне розмноження живцюванням застосовують у культурі. Цвітіння відбувається влітку. Квіти ентомофільні, запилюються метеликами. Hibiscus schizopetalus належить до рослин, що швидко ростуть, і вже за перший рік життя може досягти 1 м заввишки. Повного розвитку кущі досягають у віці 5—10 років.
У культурі на ньому паразитують трипси і попелиці, крім того, Hibiscus schizopetalus може вражати борошниста роса. В культурі до поїдання оленями стійкий.
Використання Hibiscus schizopetalus вирощують як декоративну рослину в тропічних країнах і країнах помірного поясу. В тропіках цей кущ висаджують у відкритому ґрунті, створюючи невеликі групи або живоплоти. В холодному кліматі Hibiscus schizopetalus висаджують у контейнери, які розташовують у великих добре освітлених приміщеннях, а з травня по вересень — у патіо. Рідше його висаджують як однорічну рослину. Культурні особини для ряснішого цвітіння потребують нерегулярної (раз на 3—4 роки) слабкої обрізки.
За високі декоративні якості цей вид нагороджений відзнакою Королівського садівничого товариства.
Таксономія За відомостями сайту The Plant List для цього виду зареєстрований тільки один синонім — Hibiscus rosa-sinensis var. schizopetalus Dyer, тобто спочатку Hibiscus schizopetalus розглядали як підвид гібіску китайської рожі.
Джерела