«Заборонений» (робочі назви — «Птах душі» та «Стус») — український художній повнометражний фільм, який на широкому тлі боротьби українських дисидентів кінця 1960-х — початку 1980-х років розповідає про життя і загадкову смерть відомого поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України — Василя Стуса. Режисером фільму виступив Роман Бровко, авторами сценарію — Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов. Вони стали також авторами однойменного біографічного кінороману.
У процесі роботи фільм двічі змінював назву з оригінальної — «Птах душі» на «Стус», та врешті решт, «Заборонений». Також у серпні 2018 року розгорівся скандал, стосовно епізоду на судовому процесі над Василем Стусом, коли зі сценарію були видалені усі згадки, зокрема, про тодішнього державного адвоката Віктора Медведчука.
Фільм вийшов в український кінопрокат 5 вересня 2019 року, до Дня пам'яті поета.
Назва Початково назва фільму мала бути «Птах душі». Згодом у процесі роботи назву змінили на «Стус» аби підкреслити що сюжет стрічки обертається навколо життя легендарного українського поета та дисидента Василя Стуса. Пізніше назву знову змінили — зі «Стуса» на «Заборонений». За повідомленням Держкіно творча група стрічки відмовилась від імені поета у назві через те, що у фільмі представлено не лише біографію Василя Стуса, а й як образ того часу й уособлення боротьби українських дисидентів з тоталітарним режимом у Радянському Союзі.
Синопсис
Фільм структурно має три частини. У першій, під назвою «Київ», розповідається про життя Стуса у Києві в умовах розгортання дисидентського руху в 1960-х роках. Молодий та амбітний поет-патріот навчався на той час в аспірантурі Академії наук УРСР. Він, молодий і повний енергії, знайомиться з дівчиною. Вони йдуть на літературний вечір пам'яті Василя Симоненка, який зриває міліція. Не бажаючи миритися з безправним становищем українців у СРСР, Василь Стус разом зі своїми товаришами-однодумцями кидає виклик тоталітарній системі. Він намагається говорити про те, про що мовчали мільйони. У кінотеатрі «Україна» на прем'єрі «Тіней забутих предків» він бере активну участь у політичній акції через арешт Світличного. За це його виключають з аспірантури. Працює кочегаром, але втрачає і цей заробіток. Знаходить віддушину в творчості: пише вірші. Але й цього радянська влада не дозволяє. Трохи згодом Стус стає свідком самоспалення Василя Макуха… Це знову його приводить до думки активізувати боротьбу. У цій частині досить багато портретів шістдесятників. Найбільше уваги приділяється художниці Аллі Горській.
Друга частина фільму «Суд» починається сценою з відомого суду 1980 року. Тут забагато випадкових, «штучних» свідків, з якими Стус ніколи не зустрічався і не спілкувався. Зокрема, автори сценарію дають прізвище Шаріков одному з таких брехливих «свідків» на судовому процесі поета, як відсилання до булгаковського «Собачого серця» з усією низкою асоціяцій… Хронологічна канва фільму час від часу переривається вставними епізодами та спогадами. Також до сюжету введено хронікальні кадри 1950—70-х років, де показуються радянські люди на вулицях Києва, зняті тодішніми кінооператорами для конкретних фільмів та кіножурналів зовсім з іншою метою. При цьому, не хроніка вмонтовується в ігрові епізоди, а, навпаки, ігрові епізоди вмонтовуються у хроніку, створюючи ілюзію історично достовірного кіно.
У третій частині «Віра» (найбільшій за часом у картині) емоційно показано перебування Василя Стуса у пермському таборі особливого режиму ВС-389/36 у селі Кучино Пермської області до останніх днів його життя. Ця частина частково відтворює події однойменної книжки авторів сценарію. Зокрема, головний герой згадує, як він, уродженець Донбасу, працював учителем української мови у Горлівці та відчував утиски української мови в Українській РСР. Тому, в умовах постійного тиску і погроз, Стус не припиняє боротьбу навіть у засланні. У фільмі показана реальна історія нескореного поета, історія кохання і зради, людської гідності та підлості. В той же час, багато уваги приділяється спецоперації КДБ, коли полковник Віра Холод (вигаданий персонаж) намагається вмовити Стуса написати листа з визнанням власних помилок і прихильності до радянської влади, щоб випустити його, бо його висувають на Нобелівську премію, яку також начебто має отримати радянський генсек Михайло Горбачов. Разом із тим, у начальника табору Журавльова на Стуса свої плани. Зі всього фільму саме в цій частині демонструється найбільш розгорнута історія стосунків полковниці КДБ та Стуса. Їх бесіди складають осердя оповіді. Також, це спроби показати кохання і страждання людей. За відмову піти на угоду з радянською владою фінальна збірка Стуса «Птах душі» так і не здолала грати. Кадебістка знищує на очах поета аркуш за аркушем написаної рукописної збірки. Також у фільмі доходить до любовної трагедії, коли начальник колонії майор Журавльов убиває свого коханця лейтенанта Кузнєцова.
У ролях
У головних ролях АкторПерсонажРоль Дмитро Ярошенко Василь Стус головний герой Діана Розовлян Валентина Попелюх дружина Василя Стуса Євгенія Гладій Віра Холод агент КДБ, полковник Олег Масленніков майор Володимир Журавльов начальник табору Віталій Салій лейтенант Кузнєцов працівник табору Карина Шереверова Алла Горська шістдесятниця-дисидент, борчиня за незалежність України
У ролях АкторПерсонажРоль Владислав Мамчур Леонід Бородін російський радянський письменник співкамерник Стуса під-час 2-го ув'язнення Ахмед Есмурзієв Армен вірменський радянський письменник співкамерник Стуса під-час 2-го ув'язнення Михайло Кондратський Левко Лук'яненко шістдесятник-дисидент, борець за незалежність України Володимир Гладкий наглядач у таборі Олександр Валюк наглядач у таборі Ігор Тихомиров наглядач у таборі Михайло Горголов наглядач у таборі Петро Сова Іван Дзюба шістдесятник-дисидент, борець за незалежність України Слава Красовська Світлана Кириченко шістдесятниця-дисидентка, борчиня за незалежність України Мирослава Філіпович Михайлина Коцюбинська шістдесятниця-дисидентка, борчиня за незалежність України В'ячеслав Ніколаєнко Юрій Бадзьо шістдесятник-дисидент, борець за незалежність України
В епізодах АкторПерсонажРоль Дмитро Базай Микола Шамота директор Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР (1961—1978) Роман Халаїмов Віктор Медведчук продажний адвокат радянської доби Євген Сінчуков суддя у 1980 році Михайло Кришталь прокурор на суді Андрій Пархоменко лжесвідок на суді Андрій Безкоровайний Шариков свідок на суді Володимир Осадчий співробітник КДБ, капітан Володимир Зозуля лейтенант на танцях Віктор Вернер дружинник на танцях Максим Нікітін міліціонер у парку Кирило Мишкін дружинник у парку Юрій Яковлев дільничний міліціонер Юрій Висоцький Олександр Горський директор Одеської кіностудії, батько Алли Горської Роман Ясіновський В'ячеслав Чорновіл шістдесятник-дисидент, борець за незалежність України Віталій Петренко Іван Світличний шістдесятник-дисидент, борець за незалежність України Руслан Гришко Лесь Танюк шістдесятник-дисидент, борець за незалежність України Юрій Вутянов Сергій Параджанов радянський український та радянський вірменський кінорежисер Денис Роднянський адвокат Леоніда Бородіна Ігор Петрусенко Василь Шиманський шкільний колега Стуса, учитель української мови в Горлівці. Певний час був співмешканцем Стуса та ділив з ним кімнату в гуртожитку Валерій Мехед Павло Тичина український радянський письменник Павло Кільницький шахтар Андрій Резніков шахтар Наталя Смирнова роздатниця у столовій Лілія Яценко Лариса Кадочникова українська акторка театру і кіно Олексій Калібабчук Дмитро Стус син Василя Стуса (у дитинстві)
Актор Роман Халаїмов зіграв Віктора Медведчука, але у фільмі ім'я Медведчука не згадуєтьсяУ фільмі про Стуса немає згадки Віктора Медведчука — режисер не отримав згоди. comments.ua/ua/, 12 вересня 2019У фільмі про Василя Стуса не згадується Віктор Медведчук. Gazeta.ua, 6 вересня 2019.
Кошторис
Проєкт цього фільму став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. Державне агентство України з питань кіно 18 грудня 2017 року уклало з компанією «UM-GROUP» контракт про надання державної фінансової підтримки фільму «Птах душі». Держкіно виділило 19,05 млн гривень з загального бюджету в 38,1 мільйонів гривень.
Виробництво
Препродакшн Перед початком фільмування 30 квітня 2018 року, творці до цього пройшли довгий етап підготовки який тривав близько трьох місяців. Зокрема на етапі підготовки творці фільму (зокрема сценаристи фільму) брали інтерв'ю у ще живих свідків тих подій, зокрема Івана Драча, Левка Лук'яненка,сценаристи фільму брали інтерв'ю у Левка Лук'яненка у 2018 році, ще до того як він помер 7 липня 2018 року Маргарити Довгань тощо.Історія Стуса на великому екрані. Роман Бровко й Вахтанг Кіпіані про основний меседж, вигаданих персонажів і Медведчука у фільмі Заборонений. nv.ua/ukr, 6 вересня 2019. Творці також їздили до сина поета Дмитра Стуса, але він не захотів співпрацювати з ними; хоча, режисер стрічки й наполягав щоб продюсер фільму все ж отримав право на використання віршів, цитат, та імені Стуса у його родичів, включно з його сином Дмитром Стусом. За словами режисера стрічки Дмитро Стус погодився дати ці дозволи з певною умовою, а саме щоб «його більше не згадували всує, бо він ситий всім цим скандалом [навколо включення до фільму сцени суду за участю адвоката поета Віктора Медведчука].
Сценарій Сюжет стрічки базований на історичних подіях пізньо-радянської доби. У стрічці окрім саме історії життя Василя Стуса, також змальовується широке тло дисидентського руху України кінця 1960-х — початку 1970-х та їх боротьбу з утисками про української культуриРежисер фільму „Заборонений“ Роман Бровко: нинішні події в Україні нагадують життя Стуса. UA: Українське радіо, 8.09.2019. Одним з ключових акцентів стрічки — привернути увагу глядачів на упослідження української мови у ті часи на Донбасі, описання спроб радянської влади показати українську мову як меншовартісну в порівнянні з російською.
Сюжет стрічки описує лише деякі ключові етапи життя Стуса, й повністю оминає такі події як перше ув'язнення Стуса тощо. Сценаристи фільму Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов описали весь сюжет майбутньої стрічки в однойменному біографічному кіноромані „Заборонений“, на якому й базувався сюжет фільму. Зокрема у кіноромані сценаристи вирішили оповідати історію життя Василя Стуса від третьої особи: за задумом творців долю Стуса описує колишня кдбістка Віра, яка у молодості, працюючи як агент КДБ, намагалася зламати дух поета під час його 2-го ув'язнення. За твердженням сценаристів, саме через присутність у сценарії оповідача „кдбістки Віри“ й було вирішено не описувати в кіноромані, зокрема, перше ув'язнення Стуса, бо Віра не мала ніякого відношення до цього Сценарист „Забороненого“ Сергій Дзюба: „Ми хотіли, щоб глядач побачив Стуса. В суспільстві, яке вже двадцять вісім років називається українським, це взагалі перший художній фільм про нього“. Уніан, 10 вересня 2019.
Крім того, деякі сюжетні лінії, які були присутні у кіноромані-першоджерелі довелося вилучити в процесі постпродакшину — зокрема вирізано сюжетні лінії про батьків Стуса, велику кількість його спогадівДругий режисер фільму „Заборонений“: „Довелося викинути багато сцен“. iod.media, 12 вересня 2019.
Скандал зі сценарієм
8 серпня 2018 року прем'єр-міністр України Володимир Гройсман опублікував на своїх сторінках у соцмережах ролик про нову кінострічку про Василя СтусаУкраїнський фільм „Стус“. Через два дні розгорівся скандал, через те, що режисери фільму ухвалили рішення вирізати зі стрічки епізод із судом над Василем Стусом. Зі сценарію були видалені усі згадки, зокрема, про відомого українського політика Віктора Медведчука, який у 1980 році, виступав захисником у процесі над поетом Стусом.
Про це повідомив актор Геннадій Попенко: