Ференц Фекетеголмі-Чейднер (; 22 листопада 1890, Піски, Австро-Угорщина, тепер Румунія — 5 листопада 1946, Цсабліль, Югославія) — угорський військовий і політичний діяч німецького походження. Лицар (кавалер ордена Вітязя).
Ім'я при народженні — Франц Цайднер ().
Біографія
Ранні роки Народився 22 листопада 1890 року в місті Піскі, Угорщина (сьогодні — місто Сімерія, Румунія). З родини етнічних німців (), син власника магазину Ґустава Цайднера; в молоді роки носив прізвище батька, але після Першої світової війни змінив прізвище на Фекетеголмі-Чейднер.
Закінчив артилерійську кадетську школу в Трайскірхені і Військово-технічну академію в Мьодліні. 18 серпня 1910 року вступив на службу лейтенантом у 12-й польовий гаубичний полк австро-угорської армії. В 1913 році переведений у 8-й гонвелний польовий артилерійський полк.
Перша світова війна Учасник Першої світової війни, капітан (1 травня 1917).
В 1915 році переведений в угорський Генштаб, а в листопаді 1918 року в штаб 2-го армійського корпусу.
Міжвоєнний період Після закінчення війни залишився на службі в угорській армії.
В 1921—1925 роках — офіцер Генштабу 7-ї змішаної бригади, одночасно викладав у Військовій академії в Будапешті.
З 1925 року — інструктор у Військовій академії святого Людовіка в Будапешті.
З 1927 року — заступник начальника бойової підготовки Військового міністерства.
З 1929 року служив у Генштабі; з 1933 року — начальник штабу управління авіаційних перевезень.
З 1935 року — заступник начальника Управління авіації, з квітня 1938 року — начальник військово-повітряного бюро. Один із творців угорських ВПС.
З 23 січня 1939 року — командир 6-ї піхотної бригади.
Друга світова війна В березні 1940 року Фекетеголмі призначений начальником штабу 1-ї угорської армії, а 1 серпня 1941 року — командиром 3-го армійського корпусу, який виконував функції окупаційних військ на Балканах. В грудні 1941 року отримав поранення і в серпні 1942 року вийшов у відставку.
15 січня 1944 року переїхав у Німеччину і почав активно співпрацювати з СД, однак через наслідки поранення він зміг повернутися до активної служби лише 1 липня 1944 року, коли був призначений заступником командира 2-го танкового корпусу СС, який діяв у Нормандії.
15 жовтня 1944 року в Угорщині заарештували диктатора Міклоша Горті і влада перейшла до ставленика Німеччини Ференца Салаші. Фекетеголмі негайно відкликали в Угорщину і 17 жовтня призначили заступником військового міністра і головнокомандувача, а також заступником начальника Генштабу.
В січні 1945 року у Фекетеголмі виявили рак і він фактично відійшов від справ, хоча і залишався на своїх постах до 17 березня 1945 року. 19 березня йому провели операцію. Відразу після операції Фекетеголмі повернуся в стрій і був призначений командиром 17-го (угорського) корпусу СС.
Після війни 10 травня 1945 року взятий в полон американськими військами у Вайссенбасі (Верхня Австрія), але згодом звільнений. Знову заарештований 14 липня 1945 року і в листопаді 1945 року переданий угорській владі.
31 січня 1946 року переданий Югославії. Звинувачений в знищенні підконтрольними йому частинами 2 тисяч людей (у січні 1942 року). 4 листопада 1946 року засуджений до смертної кари і наступного дня страчений у Жабалі.
Звання під час Другої світової війни
Лейтенант (18 серпня 1910) Старший лейтенант (1 серпня 1914) Капітан (1 травня 1917) Майор (1 травня 1925) Підполковник (1929) Полковник (1 листопада 1934) Генерал-майор (1 листопада 1939) Фельдмаршал-лейтенант (1 листопада 1941) Группенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС (1 листопада 1944) Обергруппенфюрер СС і генерал військ СС (1 листопада 1944) Генерал-полковник (1 грудня 1944)
Нагороди Ференц Фекетеголмі-Чейднер був відзначений численними нагородами, серед яких:
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами Срібна і бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Залізної корони 3-го класу з військовою відзнакою Військовий хрест Карла Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з однією смугою Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест Орден Витязя Орден Корони Італії, командорський хрест Орден Відродження Польщі, командорський хрест із зіркою Орден Заслуг німецького орла 1-го класу із зіркою Залізний хрест 2-го класу (1944)
Література Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.184 -185 Zinner Tibor–Róna Péter: Szálasiék bilincsben, Lapkiadó Vállalat, 1986, ISBN 963-27-2008-3
Примітки
Біографія Ференца Фекетеголмі-Чейднера.