Ярослава Василівна Дудяк ( 6 грудня 1958, с. Добровляни, Україна) — українська архітекторка, педагогиня. Членкиня Національної спілки архітекторів України (2003). Дружина Богдана та мати Віктора Дудяків.
Життєпис Ярослава Дудяк народилася 6 грудня 1958 року в селі Добровляни Калуського району Івано-Франківської області України.
Закінчила Львівський будівельний технікум (1978), політехнічний інститут (1984, нині національний університет «Львівська політехніка»).
Працювала у Івано-Франківському проєктному інституті Діпроміст (1984—1986).
З 1986 року — в м. Чортків: керівник студії дизайну Центру науково-технічної творчості та дозвілля учнівської молоді, водночас займається архітектурною творчістю (1999); започаткувала власну архітектурно-проєктну майстерню (1999).
Творчість
Подружжя Дудяків створили і реалізували близько 500 архітектурних проектів: церкви в селах Заболотівка, Кривеньке (1989), Пастуше, смт Заводське (всі — Чортківського району); с. Гусятин (Чемеровецького району Хмельницької області); каплички (смт Заводське; Князя Володимира Великого в Чорткові); пам’ятники Петру Хамчуку й на честь скасування кріпосного права в Чорткові; розстріляним в’язням чортківської тюрми в м. Умань Черкаської області; ескізний проект пам`ятника жертвам депортації лемків в МонастириськахПереміг ескізний проект пам`ятника жертвам депортації лемків авторства подружжя Дудяків з Чорткова // Чортків.City, 6 вересня 2019 р. співавтори, громадської будівлі та інших.
Учасники Львівської обласної художньої виставки (1978), спільної художньої виставки у Львівській картинній галереї (2006).
Спільні персональні виставки архітектурних проектів і художніх робіт: у Чорткові, Тернопільському обласному художньому музеї (понад 60 робіт; обидві — 2005), Чортківському краєзнавчому музеї (2006).
Примітки
Джерела
Сергієнко, Г. Застигла музика, що родиться у душі // Свобода. — 2006. — 24 черв. — С. 6.