Любов з привілеями (двохсерійна телеверсія називається «Міські подробиці») — радянський художній фільм 1989 року, драма. Прем'єра відбулася 1 листопада 1990 року.
Сюжет Події фільму відбувається за часів Перебудови. Перебуваючи на відпочинку у закритому санаторії, персональний пенсіонер союзного значення, колишній заступник Голови Ради Міністрів СРСР, представник партійної верхівки СРСР Костянтин Гаврилович Кожем'якін (В'ячеслав Тихонов), знайомиться з Іриною (Любов Поліщук), жінкою, що набагато молодша за нього, звичайною співробітницею цього санаторію. Між ними розгорається любов, Кожем'якін освідчується Ірині, вивозить її з собою до Москви і одружується з нею.
Ірина потрапляє до кола радянської еліти, знайомиться з високопоставленими сусідами, отримує доступ до високої якості обслуговування, заморської дивини, іншого дефіциту і інших привілеїв. Костянтин не показує їй, що вона «з іншого кола» (хоча і радить не запрошувати свого зятя на загальну зустріч, мотивуючи це тим, що з її дітьми вони «не зрозуміють один одного, це інша сфера спілкування»), поводиться з нею на рівних.
У Москві, користуючись знайомствами чоловіка, Ірина наводить довідки про обставини арешту свого батька, що був репресований після війни 1952 року і розстріляний, а сім'ю вислали до Воркути, де мати Ірини незабаром померла). Врешті-решт з'ясовується, що в сталінські часи її новий чоловік був одним з тих, хто підписав лист «колективного осуду», після чого її батько був розстріляний. Генерал КДБ, до якого Ірина звернулася з цього питання, розповідає Костянтину Гавриловичу про візит. Між подружжям відбувається пояснення. Ірина не вважає за можливе пов'язувати своє життя з людиною, причетною до загибелі її батька, і розриває стосунки з Костянтином. Намагаючись загладити свою провину, Костянтин намагається по своїх каналах «вибити» для дружини квартиру (замість втраченої при висилці), проте настали нові часи, і це непросто. Але в підсумку йому це вдається, і Ірина отримує квартиру, що дає привід Кожем'якіну вважати свій «благородний» жест як би виправданням свого давнього вчинку. У фіналі, проте, він залишається переконаним, що так звані «прості люди» залежать від партноменклатури, і такий порядок речей непорушний.
У ролях Любов Поліщук — Ірина Василівна Ніколаєва В'ячеслав Тихонов — Костянтин Гаврилович Кожем'якін Олег Табаков — Микола Петрович, генерал КДБ Лідія Федосеєва-Шукшина — Марія Спиридонівна Петро Щербаков — заступник голови Мосради Ігор Волков — Борис (озвучує Сергій Гармаш) Олександр Феклістов — Лев Петрович, звільнений лікар Кожем'якіна Людмила Корюшкіна — Катя, кухар в санаторії Світлана Жгун — відпочивальниця-скандалістка, передовик виробництва Ірина Гордіна — Нюра, дочка Ірини Володимир Гуркало — Ігор, зять Ірини Юрій Саранцев — Микола Євгенович Кондаков, новий лікар Кожем'якіна Лев Бутенін — директор санаторію Микола Дупак — голова Ради Міністрів Олександра Назарова — Антоніна Петрівна Юрате Онайтіте — Маргарита Павлівна Красикова Олександр Балуєв — Кожем'якін-молодший Анатолій Ведёнкін — Василь, шофер Кожем'якіна Вадим Вільський — гість на весіллі Галина Стаханова — старожил Олена Богданова — старенька в арці Інга Будкевич — реєстраторка РАГСу Валентина Дугіна — дружина Миколи Петровича Олександр Кузьмичов — Петя, напарник Бориса Аліка Смєхова — офіціантка Федір Одиноков — генерал, гість на весіллі Віктор Рождественський — відпочиваючий в санаторії Вадим Вільский — гість на весіллі Аркадій Насиров — танцівник в санаторії
Знімальна група Автор сценарію: Еміль Брагинський, Валентин Черних Режисер: Володимир Кучинський Оператор: Фелікс Кефчіян Композитор: Алемдар Караманов Художник: Геннадій Бабуров
Посилання