Матей Микита (хресне ім'я Михаїл; 20 вересня 1802, Гава — 18 березня 1885, Мукачево) — церковний діяч, священник-василіянин, протоігумен василіянської провінції святого Миколая на Закарпатті (1869—1885).
Життєпис Народився 20 вересня 1802 року в селі Гава Саболцького комітату, нині Гававенчелло, Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина. Середні студії розпочав у Великому Каролі, а продовжив у Великому Варадині, де отримав атестат зрілості. У 1823 році вступив на новіціят до Краснобрідського монастиря. Вічні монаші обіти склав 1826 році. Курс філософії завершив у Мукачівському монастирі, а на богословські студії перейшов до монастиря в МаріяповчіАтанасій В. Пекар, ЧСВВ. Нариси історії Церкви Закарпаття, том ІІІ… — C. 203..
У 1828 році, ще під час богословських студій, був висвячений єпископом Олексієм Повчієм на священника. Рік пізніше був призначений до праці при Краснобрідському монастирі, звідки в 1833 році його переведено на економа до Маріяповч. На посаді економа Маріяповчанської обителі був аж до 1852 року, коли його поставлено ігуменом . Чотири роки пізніше перейшов на посаду ігумена в Маріяпоч, виконуючи одночасно обов'язки провінційного радника. У 1869 році на Краснобрідській капітулі був обраний на уряд протоігумена, крім того єпископ Степан Панкович призначив його радником консисторії Мукачівської єпархіїАтанасій В. Пекар, ЧСВВ. Нариси історії Церкви Закарпаття, том ІІІ… — C. 203—204..
Помер 18 березня 1885 року в Мукачівському монастирі на 83 році життя.
Примітки
Джерела Атанасій В. Пекар, ЧСВВ. Нариси історії Церкви Закарпаття. — Том ІІІ: Монаше життя. — Ужгород, 2014. — 216 С. — ISBN 978-617-7162-03-1