Oryctes — рід пластинчатовусих жуків підродини (іноді виокремлюють у родину) жуків-носорогів. Рід об'єднує більше 40 видів комах середнього й великого розміру. Ці жуки поширені в Старому Світі, переважно в тропічних та субтропічних регіонах. Особливо багатою на жуків Oryctes є фауна субсахарської Африки та Мадагаскару. Серед видів роду є декілька шкідників сільського господарства, які пошкоджують плодові дерева, переважно тропічні.
Опис Рід Oryctes належить до триби Oryctini, види якої відрізняються від близької триби Pentodonini зубчастою або лопатеподібною верхівкою задньої гомілки.
Розміри жуків від середнього до великого. Тіло досить опукле, забарвлення від каштаново-брунатного до майже чорного. На лобі в самця розташований різного розміру ріг, у самиць натомість є невеликий горбок, у деяких видів - невеликий ріжок. Мандибули без зазубрин. Антени 10-членикові, 3 останні утворюють невелику булаву.
На передньоспинці самця знаходяться горби чи вирости, під якими є вгин або ямка. У самиці повторюється подібна будова, але більш тонко, менш виразно. Надкрила гладенькі. Передні гомілки з трьома, рідше чотирма зубцями на зовнішньому краю. Задні гомілки з двома або трьома зубцями, іноді з лопатями. Кігтики прості та симетричні. Пропігідій зі стридуляційними борозенками.
Таксономія Рід вперше запропоновано німецьким ентомологом Йоганном Іллігером у його праці «Довідник жуків Пруссії» (), яку було надруковано 1798 року. Цей рід було створено для європейського жука-носорога, якому Карл Лінней дав назву Scarabaeus nasicornis. Назву роду Іллігер запозичив з , що значить «той, що копає».
Типовим видом, таким чином є Oryctes nasicornis.
Рід розділяють на 6 підродів:
Oryctes Oryctes nasicornis (Linne, 1758) Oryctes prolixus Wollaston, 1864 Eremoryctes Semenov et Medvedev, 1932 Oryctes ata (Semenov et Medvedev, 1932) Rykanes Minck, 1916 Oryctes erebus Burmeister, 1847 Oryctes gracilis Prell, 1934 Oryctes ohausi Minck, 1913 Oryctes curvicornis Sternberg, 1910 Oryctes latecavatus Fairmaire, 1891 Oryctes capucinus Arrow, 1937 Oryctes owariensis Beauvais, 1807 Oryctes gigas Castelnau, 1840 Oryctes rhinoceros (Linne, 1758) Oryctes nudicauda Arrow, 1910 Oryctes gnu Mohnike, 1874 Oryctes centaurus Sternberg, 1910 Oryctes heros Endrodi, 1973 Rykanoryctes Minck, 1916 Oryctes elegans Prell, 1914 Oryctes agamemnon Burmeister, 1847 Oryctes richteri Petrovitz, 1958 Oryctes sahariensis de Mire, 1960
</div>
Значення для людини Перші відомі зображення жука роду Oryctes — це 10-сантиметрові теракотові фігурки з Криту часів мінойської культури. Деталі фігурок вказують на те, що митець добре відрізняв жуків цього роду від інших однорогих жуків (наприклад від копрів). Жука-носорога зобразив на одній зі своїй гравюр 1590 року фламандський живописець .
Декілька видів є шкідниками сільського господарства. Найнебезпечнішим для культурних пальмових дерев у Південній Азії є Oryctes rhinoceros, а у Північній Африці та на Близькому Сході фінікові пальми пошкоджує Oryctes agamemnon.
Примітки
Джерела