Валерій Степанович Королянчук ( 15 жовтня 1965, Товтри, Заставнівський район, Чернівецька область, УРСР) — радянський та український футболіст та спортивний функціонер, нападник та півзахисник.
Кар'єра Розпочав грати на дорослому рівні в командах Чернівецької області в змаганнях колективів фізкультури. У 1983 році був запрошений до складу провідної команди області, «Буковини», і провів у її складі два матчі у другій лізі. У 1984-1985 роках проходив військову службу в Південній групі військ. Після повернення зі служби протягом п'яти сезонів грав у другій лізі за «Буковину», в 1988 році став переможцем зонального турніру, а в 1989 році — найкращим бомбардиром свого клубу з 18 голами.
Влітку 1990 року перейшов в одеський «Чорноморець». Дебютний матч у вищій лізі зіграв 31 липня 1990 року проти московського «Спартака», замінивши на 60-й хвилині Юрія Никифорова«Спартак» Москва 3 : 1 «Черноморец» Одесса . Всього за «моряків» зіграв 7 матчів в чемпіонаті країни, дві гри в Кубку СРСР і три матчі в Кубку УЄФА, у всіх матчах (окрім одного кубкового) виходив на заміну або був замінений, і голами не відзначався. В останньому сезоні чемпіонату СРСР знову грав за «Буковину» в першій лізі чемпіонату СРСР.
З 1991 року протягом десяти років грав в Ізраїлі, в основному за клуби першого дивізіонуБуковинцы в Израиле . У вищому дивізіоні виступав у сезонах 1995/96 років за «Хапоель» (Кфар-Саба), 1996/97 — за «Хапоель» (Тайбі), 1998/99 — за «Хапоель» (Бейт-Шеан) та 1999/00 — за ФК «Ашдод», всього зіграв 30 матчів і забив три м'ячі. У першому й другому дивізіонах забив понад 90 м'ячів, неодноразово ставав призером та найкращим бомбардиром (1997/98, 25 голів) Ліги Леуміт.
Після повернення в Україну став працювати віце-президентом «Буковини», але по ходу сезону 2002/03 років повернувся на поле і провів ще 28 матчів у другій лізі України. За всю кар'єру зіграв у складі чернівецького клубу 216 матчів, в яких забив 45 м'ячів.
Після закінчення кар'єри гравця до 2012 року працював віце-президентом «Буковини», потім — директором клубного стадіону. Входив до виконкому обласної федерації футболу. На початку лютого 2019 року був обраний генеральним директором рідного клубу: «Буковина».
Досягнення Друга ліга чемпіонату СРСР Чемпіон (1): 1990
Чемпіонат УРСР Чемпіон (1): 1988 Срібний призер (1): 1989
Ліга Леуміт Срібний призер (1): 1994/95 Бронзовий призер (2): 1992/93, 1997/98
Сім'я Син Андрій (нар. 1991 року) теж займається футболом, на даний момент зіграв понад 40 матчів за «Буковину» в першій і другій лігах. Також є хрещеним батьком Дениса ОлійникаІнтерв'ю Любомира Кузьмяка із Валерієм Королянчуком, екс-нападником Буковини, Чорноморця та ряду ізраїльських клубів .
Примітки
Посилання Статистика виступів гравця на офіційному сайті ФФУ Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)» Профіль гравця на сайті legioner.kulichki.com Профіль гравця на сайті footbook.ru Профіль гравця на сайті klisf.net Ветерану ФСК "Буковина" Королянчуку исполнилось 50 лет