Крекінг-установки в Уфі — базова частина розташованого в столиці Башкортостану нафтохімічного комплексу "Уфаоргсинтез".
У 1956 році в Уфі ввели в дію завод синтетичного спирту, що виробляв етанол шляхом гідрування етилену. Первісно його потужність становила 60 тисяч тонн на рік, проте в 1962-му стала до ладу друга черга, а потім заходи з модернізації дозволили досягнути сукупного показника двох черг у 198 тисяч тонн на рік.
Етилен виробляли на цьому ж майданчику піролізом (паровим крекінгом) вуглеводневої сировини. Спершу завод отримав одну установку ЭП-60 потужністю по етилену 60 тисяч тонн на рік, в 1962-му ввели в дію другу ЭП-60, а у 1968-му запустили дві установки ЭП-30, що збільшило проектну річну потужність заводу по етилену до 180 тисяч тонн.
Головною сировиною для піролізу на уфімському майданчику стала пропан-бутанова фракція, для доставки якої спорудили трубопровід Туймази – Уфа. Крім того, біля 10% сировини становить широка фракція легких вуглеводнів (нефракціонований продукт газопереробки, що включає переважно пропан та бутан з домішками пентану і гексану).
Ще одним напрямком споживання етилену стала його полімеризація — з 1966-го у складі нафтохімічного комплексу з'явилось перше в СРСР виробництво поліетилену високого тиску. А на початку 1980-х уфімський майданчик отримав засноване на використанні етилену виробництво жирних спиртів, втім, практично одночасно підприємство змогло отримувати додаткові обсяги сировини по етиленопроводу Нижньокамськ — Салават, що постачав її з Татарстану.
Використання комплексної сировини дозволяє окрім етилену продукувати пропілен, тому в 1964-му ввели в дію виробництво фенолу та ацетону кумольним методом, в якому сировиною виступають пропілен та бензен, а проміжним продуктом є кумен (ізопропілбензен). Річна проектна потужність цього напрямку становить 75 тисяч тонн фенолу та 45 тисяч тонн ацетону, а також 30 тисяч тонн такої супутної продукції як альфаметилстирен.
Наприкінці 20-го століття виробництва спиртів в Уфі з економічних причин потрапили у глибоку кризу. Як наслідок, в 2010-х етилен тут споживався лише для продукування поліетилену високого тиску, якого в 2015-му випустили 100 тисяч тонн (на рівні проектної потужності). При цьому фактична потужність установок піролізу навіть після завершеної в 2014-му модернізації, що збільшила її на чверть, складала лише 150 тисяч тонн етилену на рік, а частина цього продукту могла постачатись зовнішнім споживачам через зазначений вище етиленопровід (у 2015-му випущено 28 тисяч тонн товарного етилену).
В той же час, в 1997-му ввели в дію лінію поліпропілену початковою потужністю 100 тисяч тонн на рік. Враховуючи недостатню потужність власних установок піролізу, в 1998-му стала до ладу секція переробки пропан-пропіленової фракції, здатна вилучати 81 тисячу тонн пропілену на рік (джерелом такої фракції можуть бути сусідні нафтопереробні заводи "Уфанефтехим" та УНПЗ). В подальшому потужність поліпропіленового напрямку ще збільшили і в 2015-му на Уфаоргсинтез виробили 131 тисячу тон поліпропілену.
В 2018-му провели модернізацію кумольного виробництва зі збільшенням його потужності до 170 тисяч тонн на рік, що перевищувало потреби власного фенольно-ацетонового виробництва та дозволяло продавати кумен на сторону. З 2024-го частина кумену споживається для продукування високооктанової паливної присадки.У. Б. Имашев (акад. АН РБ, д. хим. н., проф., зав. каф.), О. П. Журкин (к.х.н., доц.)
Методология изложения вопросов
промышленной органической химии
В 2021-му обсяги реалізації склали 45 тисячу тонн фенолу та 29 тисячу тонн ацетону, а також 87 тисяч тонн поліетилену і 126 тисяч тонн поліпропілену. В 2024-му на тлі агресії Росії проти України фактичне виробництво фенолу та ацетону зросло до 73 та 41 тисячі тонн відповідно, крім того виробили 93 тисячі тонн поліетилену і 108 тисяч тонн поліпропілену (фенол є важливою сировиною у продукуванні вибухових речовин).
Примітки