Анто́нів — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської области. .

Розташування Розташоване на півдні району, за 5 км до центру громади та найближчої залізничної станції Товсте. До села приєднано хутір Колонія, розташований за 0,6 км від села. У 1952 на хуторі — 5 двори, 22 жителів.

Назва Назва села походить, найімовірніше, від імені Антон.

Історія Село засноване між 1820 і 1831 роками, належало до громади Свидова, домінії Ягольниця Нова циркулу Чортків Королівства Галичини та Володимирії

Перша письмова згадка — кінець XVIII століття.

За статистикою, у селі 1900 — 797 жителів, 1910 — 843, 1921 — 789 (163 двори), 1931 — 763 жителі (180 дворів).

За Австро-Угорщини і Польщі діяла однокласна школа з польською мовою навчання.

Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Каролю Лянцкоронському.

Діяли філії «Просвіти», «Лугу», та інших товариств, а також кооператива.

На 01.01.1939 в селі проживало 810 мешканців, з них 550 українців-грекокатоликів, 220 українців-римокатоликів, 20 поляків і 20 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 15..

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 28 жителів села Антонів:

Дмитро Баглай (нар. 1912), Казимир Блюд (нар. 1926), Олексій Вавришин (нар. 1909), Яків Гаврилюк (нар. 1916), Йосип Годецький (нар. 1900), Северин Гой (нар. 1926), Станіслав Гомула (нар. 1924), Іван Задорожний (нар. 1908), Андрій Кардинал (нар. 1925), Антон Кардинал (нар. 1897), Йосип Кардинал (нар. 1927), Петро Кардинал (нар. 1921), Йосип Катеринюк (нар. 1919), Микола Катеринюк (нар. 1904), Йосип Когут (нар. 1914), Петро Онищук (нар. 1900), Омелян Когут (нар. 1910). </div>

В УПА воювали Іван і Мирон Катеринюки та інші жителі.

До 2020 року підпорядковувалося Свидівській сільській раді.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

З 17 грудня 2020 року Антонів належить до Товстенської селищної громадиПостанова Товстенської ТВК Чортківського району Тернопільської області № 85 від 5 грудня 2020 року.

Населення Чисельність населення, чол. 1900 1910 1921 1931 2014 2018 797 843 780 763 345 332

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 406 100,00 % Разом 406 100,00 %

Релігія церква Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ; 1884)

У селі є костел (1936; недіючий; кам'яний).

Каплиці каплиця (1926); капличка Матері Божої (1989; архітектор і забудовник Є. Ракушняк).

Пам'ятки

У селі насипано символічну могилу Українським Січовим Стрільцям, на якій встановлено «фігуру» Пресвятої Богородиці.

Споруджено: пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975); встановлено погруддя Тараса Шевченка (1959; відновлено 2011).

Раніше на кладовищі була споруджена червона зірка на честь комсомольця Антона, який захищав село під час Другої світової війни. Після незалежності зірка була зруйнована.

Соціальна сфера Нині працюють загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад.

Школа Школу в селі Антонові збудовано у 1910 році. Вчителькою була Яніна Сачинська. Після неї вчителювали Д. Горожанська, Жураківська, М. Мирна, Н. Шевчук, А. Драгомирецька, Д. Червоняк.

З 1954 року до 1958 р. школа була семирічною.

З 1958 р. вона знову стала початковою.

Директорами школи були: Ян Гарлінський, М. Старовський, М. Лой, М. Сіраченко, А. Драгоморецька, Л. Ляхович, М. Горожанська (1969—2010), О. Левчук (з 2010 р.).

Відомі люди Олександра Біркова (нар. 1961) — педагог, краєзнавець, громадська діячка. Ярема Кучерявий (1939—2009) — господарник, громадський діяч.

Примітка

Джерела

Посилання

Погода в селі Антонів Антонів // Замки та храми України.