Ніколаус Арнест або Арнесті () (? — 1509?) — львівський міщанин, лавник (1483—1484), міський райця (1484—1509) та бурмистр (1494).
Життєпис Належав до давнього роду львівських патриціїв німецького походження Арнестів, представники якого на початку XVI ст. почали переходити у шляхетський стан. Був останнім представником цього роду в міській раді Львова.
Протягом 1507—1508 рр. райці Мартин Вассерброт, Матеус Вайднер, Йоан Косснар, Андреас Берґер, Штанцель Газ, Ніколаус Тичка (урядуючі), Георгій Войнар, Ніколаус Арнест, Міхаель Гаснер і Георгій Ґобель (старі) викупили у шляхтича Яна Яцимирського частково за власні кошти, а частково за кошти, взяті з міської скарбниці, села Сихів і Зубра. Прибутки від цих сіл призначалися виключно на особисті потреби райців, що викликало незадоволення міщан.
Сім'я Був одружений з Барбарою, донькою шляхтича Петра Зимноводського. Отримав від тестя в спадок село Зимна Вода і млин за Краківською брамою. Донька Барбара () — у шлюбі з львівським райцею Миколаєм Тичкою. Внук Барбари, сестри Миколая Арнеста, Йоан (Ян) Зайдліч очолював в 1576—1577 виступ львівських міщан проти міської ради, який закінчився створенням Колегії (ради) 40-ка мужів.
Джерела Olha Hul. Elita władzy miasta Lwowa w XVI wieku. Res Historica. — Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1997- . — Nr 35 (2013), s. 49-68 Ольга Гуль. Виступ львівського міщанства проти зловживань міської ради в першій чверті XVI століття / О. Гуль // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2013. — Вип. 6. — С. 5-18 Ольга Гуль. Нерухома власність представників міської влади Львова XVI століття // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2017. Спецвипуск. С. 238—254. Myron Kapral, Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku, Toruń 2008, Wydawnictwo Adam Marszałek, ss. 420 ; (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego, T. 7, Ziemie Ruskie ; z. 1: Lwów) Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich, «Pamiętnik Historyczno-Prawny», VII, z.5, 255