Петро́ Макси́мович Кося́чний ( 28 грудня , Новий Буг Миколаївської області — , Київ) — український організатор кіновиробництва і державний діяч. Директор Київської кінофабрики 1930—1931 років. Репресований 1937 року.
Життєпис Народився 28 грудня 1897 рокуКіно (1925—1933). Систематичний показчик змісту журналу. — С. 181 у Новому Бузі Миколаївської області згідно з метричною книгою. Його батьком був Максим Ігнатович Косячний, а мамою — Зиновія Михайлівна.
У жовтні 1918 року в Арбузинці, де він працював вчителем, було створено підпільну організацію співчуваючих більшовицькій партії, до якої увійшов також Петро Максимович.Арбузинка // Історія міст і сіл Української РСРukrssr.com.ua
20 січня 1920 у Вознесенську зібрався повітовий з'їзд, на якому були делегати Арбузинської волості. Петра Косячного обрали секретарем виконкому Вознесенського повіту.
1920-років року був заступником голови окружного виконавчого комітету в Проскурові.Адміністративно-територіальний устрій Поділля: історія і сучасність. — Хмельницький, 2005. — С. 168
З 1930 року брав активну участь в організації українського кіновиробництва.
Був Членом Правління і комерційним директором ВУФКУ, керівником та директором Київської кінофабрики «Українфільм».
Відстоював права ВУФКУ у спротиві централізації управління кіновиробництва в СРСР. Він вважав, що «українці настільки виросли з пелюшок, що можуть розбиратись в цифрах і словах, і хотілось би щоб правління „Союзкіно“ про це знало, як наслідок зробило б більш зрозумілу заяву про долю українських кінофабрик».
Був членом редколегії журналу «Кіно», писав статті.
Згодом працював заступником голови Чернігівського облвиконкому. Відомий факт, що взимку 1937 року під час зйомок фільму «Щорс» легендарний режисер Олександр Довженко звертався до керівника Чернігівського облвиконкому П. Косячного за технічною допомогою, яка була відразу ж надана — було організовано 110 підвод для масових зйомок.Полум'яне життя: спогади про Олександра Довженка / Леонід Новиченко. — К.: Дніпро, 1973. — С. 313
У серпні 1937 року був звинувачений в участі в антирадянській націоналістичній організації.Спецсообщение Н. И. Ежова И. В. Сталину с приложением записки И. М. Леплевского об «Антисоветской националистической» организации на Украине. 15 августа 1937 г.
25 серпня 1937 року був включений до так званого «розстрільного списку».Сталинские списки — Сталинские расстрельные списки. АП РФ, оп. 24, дело 410, лист 286
Розстріляний року.Роман Росляк: «Чим сьогодні цікаві архіви ВУФКУ»
Статті в журналі «Кіно»
Косячний, П. До боїв за 15-ий (Електронна копія) // Кіно. — 1931. — № 10(106), листоп. — С. 5-6 Косячний, П. Перед шерегом цифр (Електронна копія) // Кіно. — 1929. — № 19 (67), жовт. — С. 4-5 Косячний П. Основа основ — це якість: (про основні завдання плану «Українфільму» на 1933 рік: збільшення виробництва навчально-технічних кінофільмів, поліпшення технічної бази кінофабрик) // 1932. — № 17/18 (125/126). — С. 1–2. Косячний П. Друга п'ятирічка української кінематографії: (доповідь керівника тресту «Українфільм» на II Пленумі ВУКу Робмис) // 1932. — № 11/12 (119/120). — С. 1–5. Косячний П. Дійсний стан речей: (відгук на публікацію І. Воробйова «Ганебні покажчики») // 1930. — № 11 (83), трав. — C. 11. Косячний П. Лице наступного: (про незадовільні результати роботи Одеської та Київської кінофабрик щодо виконання планів трьох років п'ятирічки; про проблеми, зокрема нестачу режисерів, операторів, знімальної апаратури для збільшення випуску культурфільмів політосвітньої тематики) // 1930. — № 17 (89), (верес.). — С. 6. Косячний П. Два Жовтневі // Кіно. — 1930. — № 19, жовтень. — С. 6–7.
Примітки