На́р'ян-Мар (; нен. Няръяна мар — Червоне Місто) — адміністративний центр Ненецького автономного округу, Росія.

Місто розташоване на березі річки Печора, за 110 км від Баренцового моря Нар'ян-Мар було засновано у 1929 році. У 1935 році йому було надано статус міста Населення — 24,2 тис. осіб (2024).

Історія Літописні джерела свідчать, що вже з XII століття район Нижньої Печори був добре відомим. Тут жили племена югра, печера, які здійснювали обмінну торгівлю з росіянами. В 1499 р. було засноване селище Пустозерськ. В XVIII—XIX століттях на берегах Печори появилися нові села: Великовисочне, Оксіно, Тельвіска, Куя, — жителі яких займались рибальством, полюванням, розведенням оленів.

В 1860-ті роки арктичні дослідники капітан П. І. Крузенштерн, купець В. М. Латкін і купець М. К. Сидоров детально вивчили фарватер річки Печора й організували Печорську компанію, яка займалась експортом печорського лісу. М. К. Сидоров мріяв побудувати на Печорі морський порт, а також місто з назвою «Югорськ». Протягом 16 років він намагався отримати шість десятин землі для побудови порту, але земля йому не була відведена.

В 1892 р. на Печорі в селі Куя з'явився перший однорамний лісопильний завод промисловця А. М. Сибирякова, але незабаром лісозавод згорів. В 1897 р. на березі Городецького шара навпроти села Йокуша був зведений лісопильний завод шведського товариства «Альфред Лідбек і К°». Однак цей завод також був знищений пожежею.

З 1897 р. Товариством Архангельсько-Мурманського пароплавства започатковані морські рейси між Архангельськом і дельтою Печори (село Куя).

В 1903 р. на території сучасного Нар'ян-Мара засновано Печорський лісозавод товариства «Стелла-Поляре», яке очолював норвезький лісопромисловець Мартин Ульсен.

Економіка

Промисловість Морський порт Підприємства харчової промисловості АО «Ненецкая нефтяная компания» ОАО «Нарьян-Марсейсморазведка» ОАО «Нарьян-Марский объединённый авиаотряд» Газопровід від Васильківського родовища

Банки В місті розташовані відділення банків: «Сбербанк России» «Московский индустриальный банк» «Банк «Финансовая корпорация Открытие» «ВТБ 24»

Торгівля У місті діють підприємства торгівлі російських мереж: «DNS» «Евросеть» «Связной» «Л’Этуаль» «585*Золотой» «Аскона» «33 пингвина» «Sela» «Бристоль» «Позитроника»

Пам'ятки Будівля адміністрації Ненецького автономного округа Ненецький краєзнавчий музей Будинок Шевельових (Музей-заповідник «Пустозерськ») Будівля головпочтамта Пам'ятник до 500-річчя Пустозерська Літак капітана Тарасова Палац культури «Арктика» Пам'ятник екіпажу буксирного пароплава «Комсомолець» Пам'ятник «Подвигу учасників оленно-транспортних батальйонів» Богоявленський собор Свято-Казанський храм (Православна поморська церква) Пам'ятник Нар'ян-Марським портовикам Обеліск Перемоги Пам'ятник Леніну

Транспорт Авіаційний

Центр міста сполучений з аеропортом автомобільною дорогою загального користування федерального значення А381. Аеропорт Нар'ян-Мара приймає літаки Ан-24, Ан-26, Ан-12, Ту-134, Як-40, Як-42, Іл-18, Boeing 737, ATR 42, вертольоти усіх типів.

Міський З 1955 р. в місті діє автобусний транспорт, який зараз обслуговує 9 маршрутів.

Таксі В місті діють таксі «Альфа», «Тройка», «Метро», «НМ-такси», а також сервіси Яндекс.Такси, InDriver.

Міжміські сполучення З 1991 по 2008 р. здійснювалось будівництво дороги Нар'ян-Мар — Усинськ протяжністю 386 км, яке було зупинене через відсутність фінансування. В 2016 р. роботи були відновлені.

Клімат

</div>

Нарьян-Мар у мистецтві Пісня "Нарьян-Мар, мой Нарьян-Мар" написана в 1964 р. на слова Інни Кашежевої, музика Григорія Пономаренка. Галина Шалькова стала першою виконавицею пісні. Надалі пісня набула популярності у виконанні Катерини Шавріної і Кола Бельди.

Фрагмент першого куплета і приспів пісні:

Галерея

Примітки

Література А. В. Чупров Нарьян-Мар. Заполярная столица: альбом. — Архангельск: Издательский дом «СК», 2004 — С. 216. — ISBN 5-901992-06-7. В. Ф. Толкачев Ненецкий край: сквозь вьюги лет: очерки, статьи, документы. — Архангельск ПомГУ, 2000. — С. 614. — ISBN 5-88086-187-2. Путешествия П. И. Крузенштерна к Северному Уралу в 1874—1876 годах. Для исследования водяного сообщения между притоками Печоры и Оби. «Славянская печатня» (И. В. Вернадского). Санкт-Петерубург. 1879.

Посилання Офіційний сайт муніципального утворення «Міський округ „Місто Нар'ян-Мар“» Офіційний сайт Ради міського округа «Місто Нар'ян-Мар» Печорський край. Секунда історії" Офіційний сайт Ненецької центральної бібліотеки імені А. І. Пічкова