Підза́мочок — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району, на річці Стрипа. Фактично частина міста Бучач.

У селі є геологічна пам'ятка природи — відслонення міоценових відкладів. Назва Польське видання «Encyklopedja powszechna» (Том 4) стверджувало, що назва села також була Підзамче.Encyklopedja powszechna. — T. 4. — S. 540.

Історія 8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним: місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Антоній Міхал Потоцький (†1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф.T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 78. Наступна писемна згадка — 1785.

Працювали папірня, філія Варшавської ткацької фабрики, млин.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших.

У 1830-х роках перебував художник, етнограф Єжи Глоговський, який намалював зображення селян Підзамочка.І. Дуда. Глоговський Юрій //

Римо-католицька громада села належала до парафії в м. Бучач наприкінці ХІХ ст.С. Шипилявий. Римо-католицька церква в Бучаччині // Кількість римо-католиків (поляків): 1880 р. — 1344 особи, 1900 р. — 1731 ос.С. Шипилявий. Римо-католики (поляки) в Бучаччині (на основі статистики В. Кубійовича) //

За часів ЗУНР у місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і в Дулібах).М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9

За даними на 1932 р., всіх мешканців 2320 осіб; з них: українців 40, поляків 2190 (94,4 %), жидів 90.Проф. д-р В. Кубійович. Статистика Бучаччини //

В селі проживають багато родин, виселених у результаті депортації лемків у 1944—1947 роках.

4 жовтня 2015 року відбувся перший фестиваль «Свято в старому замку», який, за словами сільського голови Івана Лепака, має стати традиційним.Фестиваль «Свято в старому замку» — у с. Підзамочок Під час фестивалю відбулась реконструкція бою захисників замку з турецько-татарським військом 1676 року.В замку на Тернопільщині реконструюють битву з турками 1676 року

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громадиРішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання».

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська153399.48%російська80.52%Усього1541100%

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610181, розташована у приміщенні клубу.

Результати зареєстровано 1185 виборців, явка 54,51%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,37%, за «Голос» — 15,53%, за «Європейську Солідарність» — 11,02%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 30,91%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 21,61%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 12,78%.

Соціальна сфера Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, народний аматорський обрядово-фольклорний лемківський хор, торгові заклади, автомийки, ресторани та готелі, від 2007 — насіннєвий завод «Бучачагрохлібпрому».

Пам'ятки поселення трипільської культури і (IV — кінець III тис. до н. е.) руїни фортеці (див. Підзамочківський замок) (1600 р.). церква Різдва Пресвятої Богородиці (реконструйована і реставрована 1991 з костелу) статуї («фіґури»): св. Антонія Падевського (Падуанського) (1829Реставратори врятували скульптуру св. Антонія з Бучача: розгадані секрети / Б. а. // galinfo. — 2017. — 28 червня.) Божої Матері (1905, відновлена 1990).

Відомі люди

Народилися

(1888–1948) — майор артилерії Війська Польського, доктор права, юрист, діяч народовського руху, учасник Союзу збройної боротьби, головнокомандувач . (1917–2010) — польський римо-католицький священик, прелат, апостольський протонотар. Френчко Віктор Васильович (1949–2019) — український скульптор. Качмарчик Володимир Петрович (1956) — доктор мистецтвознавства, професор Рудницький Анатолій Партенович (1965) — український художник.

Проживання, праця Маріанна з Домбровських гербу Єліта (найстарша донька скарбника галицького Яна Антонія Домбровського) — дружина власника села Миколи Василя Потоцького; деякий час проживала в замку, потім — монахиня у ЛьвовіT. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 77. Володимир Бігуняк — український учений, педагог, доктор медициниП. Слюсарчук, В. Уніят. Підзамочок… — С. 82. Микола Козак — краєзнавецьМ. Василечко. Козак Микола Михайлович // Ганна Ковалишин — директор будинку культури та керівник лемківського народного хору, Заслужений працівник культури України (2016). Янош Гаврош — 3-разовий володар Кубка СССР «Золотий колос» (1969-1971 роки) в складі команди «Колос» (Бучач).Л. Легкий, Г. Яворський. Колос (Колгоспник) //

Власники села Микола Василь Потоцький Юзеф Потоцький Антоній Міхал Потоцький

Галерея

Примітки

Література

Лепак І., Уніят В. Підзамочок // Слюсарчук П., Уніят В. Підзамочок // Підзамочок [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 626.  — S. 492. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5.

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля». Село Підзамочок Сайт с. Підзамочок