Володимир Вікторович Трофимов (28 січня 1962, Рівне) — видатний український спідвейний гонщик, бронзовий призер чемпіонату Європи зі спідвею на трав'яному треку , багаторазовий чемпіон України.
Є сином найтитулованішого рівненського гонщика — Віктора Івановича Трофимова.
Кар'єра Вихованець рівненського спідвею"Почерк долі". Володимир Трофимов (ВІДЕО), почав займатися в 13 років. Перший тренер — Микола Кальчук.
Стартував як у класичному, так і в інших різновидах спідвею: на траві, на довгому треці, на льодогаріРезультаты выступления Владимира Трофимова в "AllRound Cup" (рос.).
Досягнення
В Україні Чемпіон України в особистому заліку — 1982, 1989, 1992, 2004
Чемпіон України в командному заліку — 1984, 1993 (у складі «Фантастика» Рівне), 2003 (у складі «Спідвей-Клуб-Трофимов» Рівне)
Чемпіон України серед пар — 2003, 2004 (в парі з В.Колодієм)
Чемпіон України серед юніорів — 1980, 1982, 1983
Срібний призер особистого чемпіонату України — 1996, 1997, 1998, 2013
Срібний призер чемпіонату України серед пар — 1993
Срібний призер командного чемпіонату України — 2002, 2004 (у складі «Спідвей-Клуб-Трофимов» Рівне )
Бронзовий призер командного чемпіонату України — 1992 (у складі «Фантастика» Рівне )
Володар Кубка України — 2001
В СРСР та СНД Чемпіон СРСР в особистому заліку — 1988
Чемпіон СРСР в командному заліку — 1985, 1986, 1987 (у складі «Сигнал» Рівне )
Чемпіон СНД в командному заліку — 1992 (у складі «Фантастика» Рівне)
Срібний призер Спартакіади народів СРСР в командному заліку — 1986 (у складі збірної України)
Бронзовий призер Особистого Чемпіонату СРСР серед юніорів — 1981
Бронзовий призер Спартакіади народів СРСР в особистому заліку — 1986
Бронзовий призер командного чемпіонату Росії — 1995, 1996 (у складі «Локомотив» Даугавпілс, Латвія)
На міжнародній арені
Бронзовий призер Особистого Чемпіонату Європи зі спідвею на трав'яному треці — 1999 Верльте (перша медаль на міжнародній арені в історії Незалежної України)
Володар "Кубка Дружби" — 1981, 1982 (в складі збірної СРСР)
Учасник континентального фіналу особистого чемпіонату світу — 1987 Лоніго (5 місце)
Учасник особистого Кубка європейських чемпіонів — 1989 Начбах-Лойперсбах (10 місце), 1992 Рівне (запасний гонщик).
Фіналіст Особистого Чемпіонату Світу — 1987 Амстердам (запасний гонщик)
Фіналіст чемпіонату Європи серед юніорів — 1982 Поккінг (13 місце), 1983 Лоніго (13 місце).
Фіналіст (учасник Гран-Прі) зі спідвею на довгому треці — 1997 (4 етапи, 19 очок) 15-е місце
Див. також
Особистий чемпіонат України зі спідвею
Особистий чемпіонат України зі спідвею серед юніорів
Примітки