Заста́вці — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на півночі району. До 2020 року центр Заставецької сільської ради. До села приєднано хутір Пасіка.

Населення — 397 осіб (2003 р.).М.Бігус, Д.Грещина, В.Лупак. Заставці / с.626

Історія

Поблизу с. Заставці виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тши-нецької культур.

Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.333, № 3456 .

Перша писемна згадка — 1478 р.

Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства, кооператива.

У 1944–1950-х рр. Заставці стали центром зв'язку для ОУН та УПА. Село зазнало великих втрат:

загинули Григорій Бойко (1927—1946), Микола Гальма (1902—1947), Іван Годич (1919—1944), Петро Гринишин (р. н. невід.–1944), Іван (1924—1945), Микола (1922—1944) і Михайло (р. н. невід.–1944) Джиджори, Василь (1921—1941) і Григорій (1924—1945) Залізняки, Володимир (1926—1946), Іван (1906—1941) та Іван (1921—1945) Кісі, Григорій (1922—1944), Іван (1918—1945), Марія (1920—1945) і Микола (1914—1945) Коломийці, Іван Лупак (1925—1946), Василь Новіцький (1922—1945), Іван Савіцький (р. н. невід.–1945), Петро Шпунт (1926—1944), Іван (1921—1944) і Петро (1915—1946) Яремки та інші.

Із мобілізованих на фронти Другої світової війни:

пропали безвісти: Степан Блукало (1919 р. н.), Григорій Джиджора (1910 р. н.), Петро Джиджора (1900 р. н.), Михайло Качур (1918 р. н.), Йосип Медвідь (1902 р. н.).

На спецпоселення в Сибір були вислані:

Марія Баглай (1924 р. н.), Ганна Бернацька, Ярослав Бойко (1928 р. н.), Катерина Дунець (1923 р. н.), Ганна Каськів (1926 р. н.), Ганна (1934—1954), Іван (1931 р. н.), Микола (1909—1953) і Текля (1910—1951) Коржановські, Вікторія Михайлюк (1925 р. н.), Семен Небесний (1917—2001), Теодор Новіцький (1910—1991), Ярослав (1936 р. н.), Іван, Петрунелія, Христина, Юрко Шулики та інші.

В червні 1957 року у Заставцях внаслідок повені знищені прибережні будинки, були людські жертви.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610704, розташована у приміщенні школи.

Результати зареєстровано 229 виборців, явка 76,86 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 25,29 %, за «Слугу народу» — 24,14 %, за «Європейську Солідарність» — 14,37 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 40,80 %, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 18,97 %, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 10,92 %.

Релігія

церква Собору Пресвятої Діви Марії (1890, дерев'яна) каплиця (цегляна, 2007 р.).

Пам'ятки

Поселення «» (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.); комарівсько-тшинецька культура (XV—XII ст. до н. е.)); Стоянка та поселення «» (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.)); Стоянка «» (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому)); Поселення «» (комарівсько-тшинецька культура (XV—XII ст. до н. е.));

Пам'ятники

Споруджено: пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.) воїнів УПА (в лісі — урочище «Романова долина», біля села; 1944 р.) пам'ятник (погруддя) Тарасу Шевченку (1991 р.) символічна могила Борцям за волю України (1991 р.) скульптура («фігура») Божої Матері (2008 р.).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, сільська рада, фельдшерський пункт, магазин.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська38899.22 %російська10.26 %білоруська10.26 %інші/не вказали10.26 %Усього391100 %

Відомі уродженці села

У Заставцях народилися: Іван Джиджора — історик, публіцист Джиджора Дмитро Павлович (1985—2022) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Гриник Петро Петрович Григорій  — Архієпископ Запорізький і Мелітопольський (в миру Качан Ярослав Михайлович). Арсеній (Качан) — ігумен, благочинний Замкового Свято-Архангельського монастиря м. Луцька Волинської єпархії Православної Церкви України. о. Василь Джиджора — хорунжий УГА, релігійний та громадський діяч в Україні (до других «совітів»), Словаччині, Німеччині, СШАБ.Мельничук. Джиджора Василь / с.485 о. Григорій Петришин — релігійний діяч.

Галерея

Примітки

Література