Йоганн Йозеф ҐерресМислителі німецького романтизму / Упор. Л.Рудницький, О.Фешовець (2003) Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003.- 588 с  (; , Кобленц — , Мюнхен) — ідеолог німецького націоналізму, філософ, письменник, іроніст, публіцист, журналіст та викладач, який став відомим переважно завдяки своїй чотиритомній «Християнській Містиці» та «Історії міфології азійського світу»(1810)Д. Зубрицького «Про спів простого люду». Календар-альманах «Львівський Пілігрим» (1823).

Життєпис

Молоді роки Йозеф Ґеррес народився 25 січня 1776 року в родині небагатого купця, що торгував дровами, в місті Кобленц. У 1786 році вступив до школи Трирського курфюрства. Натхненний ідеями просвітництва в 12-річному віці замість шкільного завдання написав памфлет на Папу, який розірвав його вчитель, будучи вражений єзуїтством учня. Ще у гімназії Ґеррес із захопленням сприймає перші звістки про Французьку революцію, якими захоплювалася уся освічена Європа.

У 1793 році після закінчення гімназії подальше навчання було перерване у зв'язку із передачою Кобленца у руки генерала французької революційної армії Марсо. Ґеррес веде активну діяльність на підтримку нової влади. Він організовував та очолював більшість організацій, секцій, зібрань та урочистих свят. Він оголошував промови на зборах, зосереджуючись на питаннях пропагування ідеалів революції та боротьби з існуючою Священною Римською Імперією та церквою. Також займав посаду секретаря клубу патріотів.

У 1795 році у кельнській газеті «Брутус» надруковано першу статтю Ґерреса проти «контрреволюціонерів». У лютому 1798 року Ґеррес стає на чолі газети «Das rote Blatt» («Червоний листок»). Здебільшого пише зневажливі відгуки про устрій Імперії та аристократизм.

Зміна переконань З часом напрямок очолюваної ним газети змінився через зневіру Ґерреса в ідеали революції. Він вступає в конфлікт із французькою дійсністю. Ґеррес розпочинає боротьбу проти несовісности та корупції серед французьких урядовців, що були поставлені замість німецьких. Публікації Ґерреса з розкриттям різних афер стають причинами звільнення комісарів департаментів. Ґеррес наживає серед французьких бюрократів ворогів та зрештою змушений припинити видавати «Червоний листок» під тиском поліції. Однак, того ж року започатковує газету «Rübezahl» та продовжує напади на французьку бюрократію. Ця газета під тиском французів також замовкає.

Після значного тиску від французької місцевої влади у червні 1799 року Ґеррес виготовив та презентував цілий меморіал зі скаргами райнців до уряду Директорії в Парижі. Місцеве населення підхоплює обурення, що стає причиною поодиноких сутичок між окупаційними військами та цивільним населенням. У кінці 1799 року з метою досенення волі свої земляків про припинення воєнного стану відвідав Париж, звідки писав: «Це не мої люди, що провадять тут барвистий гармидер, може, вони й кращі за мене, але я їх не хочу!».

Приїзд Ґерреса припав на перші дні після перевороту 18 брюмера, враження від візиту він виклав у «Результатах мого посольства до Парижу»:Але також безперечною правдою є те, що революція розминулася із своєю метою. ...На постамені колони, на якім Світова Історія висікає свої аннали, космополіт бачитиме і читатиме слова: «В кінці вісімнадцятого століття піднявся французький нарід до сфери вищого призначення, він створив величне, виконав, що зміг; стягнутий часом і своєю внутрішньою вдачею силоміць вділ, він не досяг мети, за якою сягав».

Націоналістична діяльність

Доробок Der allgemeine Frieden, ein Ideal, 1798 Resultate meiner Sendung nach Paris, 1800 Aphorismen über Kunst, 1802 Aphorismen über die Organonomie, 1803 Exposition der Physiologie, 1805 Glauben und Wissen, München 1805 Die teutschen Volksbücher, 1807 () Wachstum der Historie, 1807 Schriftproben von Peter Hammer (d.i. Joseph Görres), 1808 Über den Fall Teutschlands und die Bedingungen seiner Wiedergeburt, 1810 Mythengeschichten der asiatischen Welt, 1810 Lohengrin, ein altteutsches Gedicht, 1813 Rheinischer Merkur (Hrsg.), 1814–1816 Teutschland und die Revolution, 1819 () Beantwortung der in den jetzigen Zeiten für jeden Teutschen besonders wichtigen Frage: Was haben wir zu erwarten?, 1814 Europa und die Revolution, 1821 Einleitung zu Melchior Diepenbrocks Heinrich Susos, genannt Amandus Leben und Schriften, Regensburg 1829 Über die Grundlage, Gliederung und Zeitenfolge der Weltgeschichte, 1830 Nachruf auf Achim von Arnim, Literaturblatt von Wolfgang Menzel, 1831 Vier Sendschreiben an Herrn Culmann, Sekretär der Ständeversammlung, München 1831 Ministerium, Staatszeitung, rechte und unrechte Mitte, München 1831 Athanasius, 1838 Die Triarier H. Leo, Dr. P. Marheinecke, D. K. Bruno, Regensburg 1838 Die christliche Mystik, 4 Bde 1836–1842. 2. Auflage in 5 Bänden. München Regensburg: Manz 1879. Neuherausgabe durch Uta Ranke-Heinemann bei Eichborn 6 Bände, Frankfurt 1989 Kirche und Staat nach Ablauf der Kölner Irrung, Weißenburg a.d.S. 1842 Der Dom von Köln und das Münster von Strasburg, Regensburg 1842 Einleitung zu J. N. Sepp, Das Leben Christi, 1. Bd., Regensburg 1843 Historisch-politische Blätter für das katholische Deutschland (Einzelne Beiträge) Die Japhetiden und ihre gemeinsame Heimat Armenien. Akademische Festrede, München 1844 Die drei Grundwurzeln des celtischen Stammes und ihre Einwanderung. 2 Abteilungen. Historische Abhandlungen der Königlich bayrischen Akademie der Wissenschaften, München 1845 Die Wallfahrt nach Trier, Regensburg 1845 Aspecten an der Zeitenwende – Zum neuen Jahre 1848, 1848

Перекладені українською Йоганн Йозеф Ґеррес. Німецькі народні книги. Вступ. Переклад Марія Кашуба.

Примітки

Джерела М. Д. Антонович «Йозеф Ґеррес, вістник німецької єдності» Львів, 1934