Арєв (Арега) Григорівна Багдасарян (Արև Բաղդասարյան, 2 квітня 1918, с. ШушикендЗгідно адміністративно-територіальним поділом Азербайджана/ШошЗгідно адміністративно-територіальним поділом Нагорно-Карабахской Республики Єлизаветпольскої губернії (нині село в Нагірному Карабасі, згідно з адміністративно-територіальним поділом Нагірно-Карабахської Республіки, фактично контролює село, розташоване в Аскеранському районі НКР, а згідно з адміністративно-територіальним поділом Азербайджану — в Ходжалинському районі Азербайджану) — 17 лютого 1994) — народна артистка Вірменської РСР (1961), заслужена артистка Вірменської РСР (1955), виконавиця пісень і танців народів світу.

Біографія Після народження з родиною переїхала до Баку. Тут закінчила школу. Любов до сцени і багаті природні дані, призвели Арєв у танцювальний гурток художньої самодіяльності. В 1936 році як танцюристка завоювала перше місце на олімпіаді в Ростові-на-Дону.

У 1937 році закінчила Азербайджанський народногосподарський інститут ім. К. Маркса (тепер Азербайджанський державний економічний університет).

Творчий шлях Після закінчення інституту була прийнята до Державного ансамблю народного танцю Азербайджану і через деякий час стала його солісткою. Навчалася у Тамари Ханум (Петросянц). У 1938 році у складі ансамблю танцю Арєв Багдасарян брала участь у першій Декаді азербайджанського мистецтва в Москві. Після повернення з московської декади її, як одну з провідних солісток ансамблю, направили на навчання до Бакинського хореографічного училища, де вона отримала професійну освіту.

В період німецько-радянської війни була серед перших вірменських акторок, направлених на фронт з концертами для воїнів 89-ї вірменської Таманської дивізії.

З 1942 року Арєв стає солісткою філармонії Вірменської РСР, виконавицею танців і пісень народів світу. Створений для неї невеликий ансамбль швидко завоював популярність.

Після війни Арєв Багдасарян серед зірок радянської сцени побувала в закордонному турне. З 1946 по 1948 рік працювала в Державному естрадному оркестрі Вірменської РСР під керівництвом композитора Артемія Айвазяна.

З появою телебачення, Арєв Багдасарян була першою вірменською солісткою, яка була удостоєна високої честі брати участь у першій музичній програмі Центрального телебачення Радянського Союзу.

У 1948 році сама організувала ансамбль народних інструментів, з яким виступала майже до останніх днів свого життя. З моменту створення ансамбль захоплював слухачів своїм високим професійним рівнем, різноманітним репертуаром і віртуозними сольними виконаннями. У жовтні 1948 року Багдасарян була запрошена для зйомок у картині «Дівчина Араратської долини».

У 1951 році була запрошена до Москви для участі у спільній концертній програмі майстрів вітчизняного мистецтва і зарубіжних країн в естрадному театрі «Ермітаж». Концерти були організовані за ініціативою Йосипа Сталіна, який разом з членами Політбюро ЦК ВКП(б) був присутній на їх відкритті.

Після завершення гастролей у Москві Спілка художників Вірменії отримав замовлення на виготовлення портрету Багдасарян та її скульптури. Цю роботу виконали відомі майстри — Арпенік Налбандян і Тереза Мірзоян. Вони працювали одночасно. Арєв позувала в костюмі «Нахшун баджо», А. Налбандян малювала її портрет на весь зріст, а Т. Мірзоян ліпила скульптуру. Роботи спочатку демонструвалися на ВДНГ у Москві, а потім були повернуті до Вірменії.

Портрет Арєв Багдасарян був розміщений у єреванському кінотеатрі «Москва», де довгі роки привертав увагу глядачів своєю барвистістю, а її бронзова скульптура зайняла гідне місце в Національній галереї Вірменії.

З 1955 по 1987 роки Арєв Багдасарян була керівницею та солісткою ансамблю пісні і танцю народів світу «Барекамутюн» («Дружба»). За 50 років своєї сценічної діяльності Арєв Багдасарян виконала десятки пісень і танців різних народів, і всі вони відрізнялася самобутністю і внутрішньою теплотою. В її репертуарі було понад 70 пісень і танців, майже половина з яких — вірменські. Вінцем творчості Арєв Багдасарян стали карабахські пісні і танці, і серед них відома на весь світ Нахшун баджо , що стала її візитною карткою. Її автором  була сама артистка. Багато пісень з репертуару Арєв Багдасарян міцно увійшли до побуту вірмен і стали надбанням вірменського народу.

У 1955 році Указом Президії Верховної Ради Вірменської РСР від 6 серпня Арєв Багдасарян було присвоєно звання «Заслуженої артистки Вірменської РСР».

Померла 17 лютого 1994 року. Поховали Арєв Багдасарян у костюмі Нахшун баджо У некролозі, присвяченому її пам'яті, зазначалося: сонце зайшло, наша Арєв. Чи не зійде вона більше на пісенному обрії в нашому земному житті. Але хіба минущі, хіба можуть зникнути краса, чарівність, грація, які принесла на вірменську сцену і увічнила Арєв Багдасарян? Пісні і танці різних народів у виконанні прекрасної дочки Карабаху не пропадуть. У них ми знову почуємо голос народний, удари серця карабахцям, побачимо сонячну посмішку Арєв (Сонце). .

Нагороди, звання та премії Заслужена артистка Вірменської РСР (1955) Орден «Знак Пошани» (27.06.1956) Народна артистка Вірменської РСР (1961) Нагрудний знак імені Хо Ши Міна (1957) Почесна грамота Президії Верховної Ради Молдавської РСР за активну участь в організації Днів культури Вірменської РСР у Молдавії та високу виконавську майстерність (1969) Ювілейна медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970) Медаль «Ветеран праці» (1983) Почесна грамота Виконкому облради народних депутатів Нагірно-Карабахської автоновмної області (1978) Почесна грамота Президії Верховної Ради Вірменської РСР за заслуги у розвитку вірменського радянського музично-виконавського мистецтва (1988) декілька пам'ятних нагрудних знаків

Пам'ять Ансамблю пісні і танцю народів світу «Барекамутюн» («Дружба»), створений Арєв Багдасарян у 1983 році присвоєно її ім'я. У м. Єревані на фасаді будинку № 21 по вулиці Абовяна, де проживала артистка, встановлена меморіальна плита. У сквері на перетині вулиць Саят-Нова і Теряна в Єревані встановлений 3-х метровий бронзовий пам'ятник (скульптор Давид Єреванці).

Примітки

Література Егиян В. Передовые женщины Армении. — Ереван, 1971. Степанян Г. Биографический словарь (Деятели армянской культуры): В 3-х т. — Т. 1. — Ереван, 1973. Араксманян А. Арев Багдасарян. — Ереван, 1973.

Посилання Карен Авакян. Так сходило сонце (Про життя і творчість Арєв Багдасарян)