Метаксія Мігранівна Симонян (Սիմոնյան Մետաքսյա Միհրանի, 21 лютого 1926 — 11 серпня 1987) — радянська вірменська актриса театру та кіно, педагог. Народна артистка СРСР (1981). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950).
Біографія Метаксія Симонян народилася 21 лютого 1926 року в Ашхабаді (нині Туркменія).
У 1933 році разом з родиною вона переїхала до Єревану.
У 1948 році закінчила акторський факультет Єреванського художньо-театрального інституту (курс Вартана Аджемяна). З цього ж року актриса Вірменського театру імені Г. М. Сундукяна. Її першою роллю була Анани в комедії «Ще одна жертва» Габриела Сундукяна, а партнерами по сцені були Авет Аветисян і Ольга Гулазян.
Рік потому зіграла Ніну в драмі «Маскарад» Михайла Лермонтова. Ця роль, створена в партнерстві з Ваграмом Папазяном, Вагаршем Вагаршяном, Рачія Нерсесяном принесла актрисі велику славу і популярність. Тема захисту гідності жінки була центральною у творчості актриси.
Репертуар М. Симонян відрізнявся широтою і різноманітністю, при цьому вона однаково вдало виступала в п'єсах вірменських, російських та західноєвропейських авторів. Її кращими ролями були: Дездемона в п'єсі «Отелло» Шекспіра, Настасія Пилипівна у виставі за романом «Ідіот» Федора Достоєвського, Марта у п'єсі «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Едварда Олбі.
Довгі роки була провідною актрисою Вірменського театру імені Сундукяна.
Гастролювала в Москві, Баку, Тбілісі, Бейруті, Дамаску та інших містах світу.
У кіно з 1947 року.
З 1968 року викладала в Єреванському художньо-театральному інституті (нині — Єреванський державний інститут театру і кіно) (з 1983 — професор).
Померла 11 серпня 1987 року. Похована в Єревані на Тохмахському кладовищі.
Творчість
Ролі у виставах 1948 — «Ще одна жертва» Г. Сундукяна — Анані 1949 — «Маскарад» М. Лермонтова — Ніна 1949 — «Ці зірки наші» Г. Тер-Григоряна і Л. Карагезян — Армануш 1952 — «Єгор Буличов та інші» Максима Горького — Шура 1953 — « Король Лір » Вільяма Шекспіра — Корделія 1955 — «Намус» Олександра Ширванзаде — Сусан 1959 — «Хаос» А. Ширванзаде — Шушанік 1960 — «Ідіот» Ф. М. Достоєвського — Настасія Пилипівна «Замок Броуді» Арчибальда Кроніна — Ненсі «Мадам Сан-Дружин» В. Сарду і Е. Моро — Катрін «У 1905 році» Дж. Джаббарли — Сона «Отелло» В. Шекспіра — Дездемона « Ромео і Джульєтта » В. Шекспіра — Джульєтта «Ара Прекрасний» Наїрі Зарян — Нвард «Артавазд і Клеопатра» Н. Зарьян — Клеопатра «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Ед. Олбі — Март «Біда від ніжного серця» В. А. Соллогуб — Катерина «Уріель Акоста» К. Гуцкова — Джудіт «Мадам Сен-Жан» В. Сарду і Е. Моро — Катрін Лефевр «Незгасима зірка» — Лусік Лісінян .
Фільмографія 1947 — «Анаіт» — Анаіт 1949 — «Дівчина Араратської долини» — Ануш 1954 — «Дріб'язок» (короткометражний) — Вардуи 1955 — «У пошуках адресата» — Мануш 1957 — «Кому посміхається життя?» — Заруи 1959 — «Її фантазія» — медсестра 1959 — «Стрибок через прірву» — Гаяне 1960 — «Саят—Нова» — Ганна 1962 — «Води піднімаються» — Арєв 1971 — «Хатабала» — епізод 1973 — «Останній подвиг Камо» — Арша 1978 — «Зірка надії» — епізод 1979 — «Світ в люстерко» в кіноальманаху «найкращий чоловік» — епізод 1983 — «Господар» — епізод.
Нагороди та премії Народна артистка Вірменської РСР (11.03.1965). Народна артистка СРСР (1981). Сталінська премія другого ступеня (1950) — за виставу «Ці зірки наші». Орден Трудового Червоного Прапора (27.06.1956). Орден Дружби народів (22.08.1986).
Пам'ять
В пам'ять про М. М. Симонян у Єревані встановлена меморіальна дошка на будинку, де вона жила (вул. Абовяна, будинок 20). У Вірменії щорічно вручається театральна премія «Артист» імені Метаксії Симонян.
Посилання
Незрівнянна Метаксия Метаксия Миграновна Симонян на сайті persons.am Моя Метаксия. До 85-річчя з дня народження Стаття Симонян Метаксия Миграновна на сайті ru.hayazg.info
Примітки