Супердівчина () — вигадана супергероїня, що з'являється в , виданих DC Comics. Персонажку було створено сценаристом і розроблено художником . Супердівчина вперше з'явилася в історії, опублікованій в Action Comics № 252 (травень 1959) під назвою «Супердівчина з Криптона».

Кара Зор-Ел є біологічною двоюрідною сестрою Кал-Ела (Супермена). Починаючи з дебюту персонажки в коміксах, Супердівчину Кари Зор-Ел було адаптовано на різні медіа, включно з товарами, телебаченням і фільмами. Проте протягом 1980-х і революції редактори «Супермен» вірили, що історія персонажки стала надто звивистою, та вирішили відновити Супермена як «Останнього сина Криптона». Тому Супердівчину було вбито протягом обмеженої серії 1985 року Криза на нескінченних Землях і ретконовано з існування. Десятки років після Кризи кілька персонажок, непов'язаних із Суперменом, використовували псевдонім Супердівчина.

Кара Зор-Ел повернулася до панівного сценарію 2004 року, коли старший віцепрезидент і виконавчий редактор DC Comics Ден ДіДіо, разом з редактором та сценаристом коміксів Джефом Лебом, повторно ввели персонажку в сюжетній лінії «Супердівчина з Криптона». Назва зобов'язана початковому дебюту персонажки 1959 року. Як поточна Супердівчина, Кара Зор-Ел є зіркою власної щомісячної . З перезапуском DC 2011 року Кару, як і більшість зі всесвіту DC, було перероблено. DC перезапустила комікс «Супердівчина» в серпні 2016 року як частину своєї ініціативи . Кілька акторок грали Супердівчину в кінофільмах і телесеріалах, включно з , Лорою Вандервурт і останнім часом Меліссою Бенойст у спільному DC мультивсесвіті Стріли.

Історія публікацій

Раннє життя Хоча Кара Зор-Ел була першою персонажкою, яка використовувала ім'я «Супердівчина», DC Comics випробували три різні жіночі версії Супермена перед її дебютом.

Першою історією, що зображала жіночого двійника Супермена, була «Лоїс Лейн — », яку було опубліковано в Action Comics № 60 (травень 1943). Госпіталізованій Лоіс Лейн сниться, що вона отримала суперсили завдяки переливанню крові від Людини зі сталі. Вона починає власну кар'єру як «Супержінка», в комплекті з версією костюма Супермена.

В історії «» № 78 під назвою «Клер Кент, псевдонім Суперсестра», Супербой рятує життя іншопланетянці на ім'я Шар-Ла, котра обертає Супербоя на дівчину у відповідь на його зневажливі думки про водійок, які він отримав телепатично. У Смолвілі Кларк називається Клер Кент, позаміською родичкою, що лишається з Кентами. Коли він з'являється в костюмі сестри Супербоя, Суперсестра стверджує, що вони помінялися місцями. Щойно Супербой засвоює урок про вияв більшої поваги жінкам, Шар-Ла розкриває, що епізод був сном, який вона спроєктувала до розуму Супербоя.

У «Супермен» № 123 (серпень 1958), використовує магічний тотем, аби забажати існування «Супердівчини», як супутниці та помічниці Супермена; проте, вони часто стають на шляху один одного, дока вона не зазнає смертельного поранення, захищаючи Супермена від криптонітового метеора. За її наполяганням Джиммі бажає неіснування вмираючої дівчини. DC використала цю історію, щоб оцінити відповідь загалу на ідею цілком нового надсильного жіночого двійника Супермена.

Версія Супердівчини Кари Зор-Ел нарешті з'явилася в Action Comics № 252 (травень 1959). Отто Біндер написав, а Ал Пластіно ілюстрував її дебютну історію, в якій Кара народилася та виросла в Арго-Сіті (неназваному до останніх випусків), фрагменті , що уникнув знищення. Коли місто було приречене на метеоритний дощ, Кару відправили на Землю батьки, і Алура (неназвана до останніх випусків), щоб її виростив її двоюрідний брат Кал-Ел, відомий як Супермен. Супердівчина прийняла таємну особистість сироти «Лінда Лі» та зробила дитячий будинок Мідвейла своїм домом. Супердівчина обіцяла Суперменові, що вона зберігатиме своє існування на Землі в таємниці, так що він може використовувати її як «таємну зброю», але це не зупинило Супердівчину від прихованого вивчення своїх нових сил. Action Comics № 255 опублікував читацькі листи-коментарі до першої появи Супердівчини; вона нібито спричинила значну та переважно позитивну реакцію.

Супердівчина, починаючи зі свого дебюту, стала регулярною резервною смугою в Action Comics. Вона долучилася до , як зробив її двоюрідний брат, бувши підлітком, і в Action Comics № 279 (липень 1961) її вдочерили Фред і Една Денверси, назвавши «Лінда Лі Денверс». Супердівчина діяла три роки як таємна зброя Супермена, доки вона не була нарешті представлена своїм надсильним двоюрідним братом необізнаному світові в Action Comics № 285 (лютий 1962).

Протягом останньої чверті сторіччя Лінда Денверс мала багато професій, від студентки і студентського радника до акторки та навіть телеоператора. Вона поділяла Action Comics з Суперменом, до перенесення на головну роль у наприкінці 1960-х. 1972 року вона нарешті перейшла до власного короткотривалого однойменного журналу, перед тим, як DC злив свої назви Супердівчина, Лоіс Лейн і у єдину антологію під назвою «». 1982 року Супердівчину було перезапущено у власний журнал.

Смерть протягом «Кризи на нескінченних Землях»

1985 року максісерія «Криза на нескінченних Землях» задумувалася як спосіб зменшити сценарій DC до одного всесвіту, в якому всі персонажі зберігали б єдину історію. Попри незмінну популярність Супердівчини та статус центрального члена «Родини Супермена», редактори DC Comics і творці максісерії вирішили вбити Супердівчину протягом Кризи. Згідно з Марвом Вулфманом, сценаристом Кризи на нескінченних Землях:

Ідею вбивства Супердівчини було вперше задумано віцепрезидентом і виконавчим редактором DC , котрий лобіював до смерті видавцям DC. Він пізніше сказав, що ніколи не шкодував про це, пояснюючи: «Супердівчину спочатку було створено, щоби скористатися високими продажами Супермена, і не так багато було вкладено в її створення. Її було створено по суті як жіночого Супермена. З часом, сценаристи та художники поліпшили її виконання, але вона ніколи справді не додавала нічого до міфу про Супермена — принаймні не для мене». Погані початкові відгуки про фільм 1984 року «» були також засуджені деякими джерелами.

1989 року в казці «Різдво з супергероями» душа Кари являється , підбадьорюючи його, а потім зникає зі сценарію до 2001 року (див. нижче).

Деякі персонажі, непов'язані з Суперменом, незабаром узяли особистість Супердівчини, включно з Матрикс (перетворювальна генно-інженерна форма життя, що була «за замовчуванням» як Супердівчина), (наслідок злиття Матрикс із помираючою Ліндою Денверс, яка стала земним янголом вогню) і (очевидно, дочка Супермена з можливого майбутнього).

Героїня, що нагадує до-Кризову Кару, пізніше з'явилася в № 5, разом з усією армією Легіонерів, зібраною з альтернативних світів, часів і реальностей, для битви з .

Зустріч двох Супердівчат До після-Кризового введення Кари Зор-Ел у панівний сценарій, до-Кризова Кара Зор-Ел з'явилася в «Супердівчина: Багато щасливих повернень» Пітера Девіда. Тодішня серія Супердівчини, на той час Лінди Денверс, була під загрозою скасування, і Пітер Девід думав, що сюжетної арки за участю Кари Зор-Ел буде достатньо для оживлення серії. В інтерв'ю з Кліффом Біггерсом із Newsarama, Девід зазначив:

У випусках 48—49 серії Супердівчина Лінди Денверс 2001 року, оригінальна мертва Кара з'являється як «янгол-охоронець» Лінди. Потім у випусках 75—80 «Багато щасливих повернень» молода Кара з'являється з раннього часу задовго до Кризи. Парадокс стає моральною кризою для Лінди, котра намагається зайняти її місце як жертви Кризи, живучи багато років у всесвіті Срібного віку, де «ніхто не лається, лиходіїв завжди легко перемогти й усе дуже-дуже чисте». Цей хід було ілюстровано , котрий також ілюстрував Хижих птахів Гейла Сімона, який мав схожий примхливий дух товариства між героїнями.

Неспроможність Лінди зрештою врятувати Кару є настільки руйнівною, що поклало край її власній кар'єрі Супердівчини. Ця сюжетна арка зазвичай цитується як одна з найкращих історій про Супердівчину, будь-коли написаних . Серія закінчується 80 випуском.

Відродження Після запуску серії коміксів , виконавчий редактор Ден ДіДіо шукав способи спростити персонажку Супердівчини від її звивистої після-Кризової історії; найпростішою версією, звичайно, була двоюрідна сестра Супермена. Джеф Леб і редактор знайшли отвір для введення персонажки після завершення першої сюжетної арки Супермен/Бетмен. Лоеб стверджує:

Сучасна версія Кари Зор-Ел дебютувала в № 8 (2004). Кара приймає мантію Супердівчини наприкінці сюжетної лінії. Серію коміксів «Супердівчина» згодом було перезапущено, тепер із Карою Зор-Ел як «Дівчиною зі сталі». Першу арку нової серії було написано Джефом Лоебом та ілюстровано . Лоеб пізніше описав хвилювання від написання для Супердівчини:

Протягом переосмислення персонажки кроки назустріч знаковому персонажу були деякими з найвидатніших змін. Художник та редактор Метт Ідлсон перейшли до переходу персонажки від червоних трусиків під спідницею до велосипедних шортів, відчуваючи такий шанс логічно прогресивним і «поважнішим».

Біографія персонажки

Срібний вік У своїй дебютній історії Кара Зор-Ел є останньою вцілілою з планети . Хоча Арго, яке вціліло під час вибуху планети, дрейфувало в космосі як самопідтримуване середовище, ґрунт колонії зрештою перетворився на криптоніт; і хоча Зор-Ел, батько Кари, розмістив свинцеві листи над поверхнею для захисту громадян від радіації, метеорити пробили покриття, і загинули від отруєння радіацією замість заміни металу.

У подальшій резервній появі Супердівчини в Action Comics, намальованій художником протягом десяти років до 1968 року, Супердівчина прийняла особистість Лінди Лі, сироти з дитячого будинку Мідвейла під головуванням директорки Міс Гарт. Вона маскувалася, приховуючи біляве волосся під брунатною перукою; Супердівчина взаємодіяла з людьми на індивідуальній основі, роблячи добрі справи та рятуючи світ допомогою одній людині за раз, і вона також вигадувала розумні схеми як «таємна зброя Супермена», рятуючи його багато разів і уникаючи прийняття до того, як Супермен зможе представити її публічно.

Бувши тимчасово безсилою через підступ науковця Лесли-Лар, котра витіснила її на Землі, Лінда дозволила вдочерити себе інженерові й ракетному вченому Фреду Денверсу та його дружині Едні. З часом вона розкриває свою таємну особистість прийомним батькам того ж дня, коли її двоюрідний брат Супермен нарешті представляє її світові наприкінці найтривалішої серії DC (вісім глав), влучно названою «Найбільша героїня світу».

Коли часті сни про те, що її батьки живі, стають дійсністю, вона будує машину за допомогою таланту її батька-інженера, та повертає їх обох до життя з «Зони виживання», куди вони обидва телепортувалися в останні хвилини Арго-Сіті. Зор-Ел і Алура врешті-решт оселилися в Кандорі, і коли місто у пляшці було збільшено, вони обидва продовжили жити на Рокіні / Новому Криптоні, де вони мали сумний обов'язок отримання її решток після «Кризи» для поховання.

Закінчивши вищу школу 1965 року, Лінда Лі пішла до коледжу на стипендію та залишалася в коледжі Стенгоупа до випуску 1971 року. В цей період їй допомагали кіт , суперкінь та подруга , яка вперше з'явилася в серії Лоіс Лейн. Кара також є членкинею , де вона зблизилася з . На додачу Лінда має хлопців із дитячого будинку (Річард «Дік» Малверн) й Атлантиди (мербой Джерро).

1967 року Супердівчина зустріла Бетдівчину вперше у . Розвиваючи міцну дружбу, дві персонажки багато разів об'єднувалися, як у № 171 чи Пригоді № 381. 1969 року Супердівчина залишила Action Comics і стала характерною персонажкою в Adventure Comics, починаючи з випуску № 381 (червень 1969).

Протягом 1970-х років костюм Супердівчини часто змінювався, як і кар'єра в цивільному житті. У своїй таємній особистості Лінди Лі Денверс Кара Зор-Ел брала різноманітні роботи, включно з аспіранткою, телерепортером і студентським радником, і зрештою стала акторкою в телевізійній мильній опері «Таємні серця».

Бронзовий вік