Мутасаррифат ІзмітГерб Мутасаррифат або санджак Ізміт або санджак Коджаелі () — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1888—1922 роках. Утворився з частини вілайєту Хюдавендігар (на теперішніх землях Туреччини). Протягом існування часто змінював вищу юрисдикцію внаслідок поточної ситуації, необхідності, забаганок султанів.
Історія Цей регіон називали Коджаелі на честь Акчи-Коджи, що першим захопив тут землі для Османського бейліка. У 1329 році отримує статус санджака. У 1331 році його адміністративним центром стає Ізміт. У 1393 році увійшов до Анатолійського бейлербейства. У 1533 році передано до еялету Архіпелаг. У 1846 році передано до еялету Кастамону. У 1853 році увійшов до складу Хюдавендігарського еялету (з 1867 року — вілайєту). У 1870 року передано до Стамбульського вілайєту. 1871 року повернуто до вілайєту Хюдавендігар.
У 1872 році стає самостійним санджаком, проте у 1876 року знову повернуто до Стамбульського вілайєту, а 1887 року — до Хюдавендігарського. У 1888 році зрештою отримує статус мутасаррифату (автономного санджаку), який зберіг до розпаду Османської імперії.
Після мудроського миру 1918 року та з початком під час греко-турецької війни був базою султанських прихильників, що намагалися зберегти монархію. Внаслідок цього місце населення за наказом Мустафи Кемаля почали репресувати. Особливо постраждали греки й вірмени. Тоді ці області було зайнято грецькими військами. Втім у 1921 році після поразки останніх тут встановлено владу Турецької республіки. Слідом за цим колишній мутасаррифат увійшов до провінції Коджаелі.
Структура Мутасаррифат складався з 7 кази: Ізміт, Адапазари, Карамюрсель, Кандира, Гейве, Ялова, Ізник.
Населення За відомостями офіційного перепису 1914 року в санджаку мешкало 325 153 особи, з яких 226 859 були мусульманами, 55 852 — вірменами, 40 048 — греками.
Економіка Основу становило землеробство та дрібне ремісництво. Вирощували пшеницю, жито, ячмінь, просо.
Джерела Birken, Andreas (1976). Die Provinzen des Osmanischen Reiches. Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients (in German). 13. Reichert. ISBN 9783920153568. Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 184—185. ISBN 9780299091606.