Кречкова () — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).
Географія Село розташоване на відстані 7 кілометрів на південний захід від центру гміни села Красичина, 14 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 55 кілометрів на південний схід від центру воєводства— міста Ряшів.
Історія
За деякими джерелами село Кречкова існує вже від початку 15 ст. Згадується як власність Михайла з Холовиць. Напочатку існування села назва варіювалась як Кречкова Воля , що потім стала вважатись деякою частиною села.
В 1507 році в селі вже існувала православна церква, що по деяким джерелам стояла в зовсім іншому місці від наступних.
Спочатку село входило в склад королевщини староства Перемиського, в 15 ст. стало відʼєднаним і стало центром неміського староства з трьох сіл : Вільшан, Холовиць і власне Кречкової.
За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.
Також варто згадати те що в 1626 році Кречкова та навколишні села часто страждали від Турецької навали.
В XVII ст засновником і патроном парафії був староста кречковський Феліціан Левицький.
У 1880 р. Кречкова належала до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 760 жителів і 3 на землях фільварку (всі — греко-католики, за винятком кількох римо-католиків).
У 1939 році в селі проживало 1100 мешканців, з них 1070 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 5 поляків, 5 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 56.. Село входило до об’єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької областіУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . В лютому 1941 в селі був організований колгосп ім.Хрущова.
В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави. В село заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Йосифинський кадастр За указом імператора в селі Кречкова як і в інших селах Галичини було проведено перший земельний кадастр 1785-1787 років.
За даними кадастру власником села на той час був Йозеф Грабʼя Рогала Левицький а описувати кордони допомагали
такі жителі села :
Війт - Сенько Війтів (Senko Woytow)
Пересічний - Андрій Гречаник (Andrzej Hreczanik)
Іван Хомʼяк (Iwan Chomiak)
Старший з громади - Іван Фок (Iwan Foc)
Андрій Олесик (Andrzej Olesik)
Старий лісник - Іван Місєчков (Iwan Misieczkow)
В селі існували такі ниви:
Огроди Могилки Вихадова Кривуля Гора Мутова Лаз Грабник Ровенець Кіков Горб Ушиви Камʼяна гірка Папортно Ділець Під Дебрами Гора Савчина Полюйки Максимовичі Лясів
Церкви
+Церкви в селіНазва церквиРоки ІснуванняМатеріалЦерква Успіння Пр. Богородиці1507-?ДеревʼянаЦерква Архангела Михаїла1700-ті - 1906(розібрана)ДеревʼянаЦерква Успіння Пр. Богородиці1906-1918МурованаКаплиця1926-1932ДеревʼянаЦерква Успіння Пр. Богородиці1935(Відновлена) - 1963Мурована
Перша деревʼяна церква в селі існувала вже в 1507 році. До 1906 р. у селі була дерев’яна трьох купольна церква .У 1935 р. на місці попередньої мурованої у 1906 р. і зруйнованої під час війни українці відбудували муровану греко-католицьку церкву Успіння Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вільшани Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Розібрана поляками заселеними у село після виселення українців у 1963 році.
За деякими даними священника села вбили чи 18 липня 1944 чи 2 вересня 1945 , можливо це два різних парохи . 18 липня парох села Богдан Семків був замордований поляками. А 2 вересня поляки замордували пароха який їхав на відправу служби у Купній.
Школа та гуртки З 1863 року в парафії існувала парохіяльна школа, що в 1874 стала філіальною.
В 1911 школа розділилась та було відкрито 4 школи: Двоклясову в Вільшанах, одноклясову в Кречковій, Мільнові і Холовицях.
Спочатку школа існувала як школа з руською мовою навчання, потім почала згадуватись як школа з навчання Української мови та літератури. +Кількість учнів школиРікКількість191115319121531914450(загалом в парафії)1928114 В 1934 році в селі реєстрували гурток національно-українського педагогічного товариства "Рідна Школа" ім. Тараса Шевченка. В 1936 українське спортивно-гімнастичне товариство "Сокіл". А в 1931 читальню Просвіти.
Демографія та Парафіяни(Мешканці) +Парафіяни церкви в КречковійРікКількість парафіянРікКількість Парафіян18485251893748184951518946451856496189575218574921896756185849518977561859476189875618634761899756187047819007561869486190185818735781902858187455319038651875598190486518796341905865188063619068651881636190786518836491908881188471119108931885711191191318867141912951188771619139511888719191498418897191918780189072019269231891726192892519329241934957193710141938-391030
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки