Справа Рубана-Савченко — кримінальне провадження стосовно громадянина України Володимира Рубана та народного депутата України Надії Савченко, звинувачених у змові щодо планування насильницького повалення конституційного ладу в Україні, посягання на життя державних та громадських діячів за попередньою змовою осіб, незаконному поводженні зі зброєю, сприяння терористичній організації «ДНР» та підготовці до теракту.
За версією слідства, змовники планували пострілами з мінометів, встановлених на баржі на Дніпрі, зруйнувати купол будівлі Верховної Ради, а потім з автоматів добити депутатів.
У березні 2018 року Володимир Рубан та Надія Савченко були заарештовані рішенням суду. 16 квітня 2019 року Броварський суд Київської області звільнив з-під варти Володимира Рубана та Надію Савченко через закінчення терміну запобіжного заходу, а 29 листопада 2021 року — відхилив обвинувальний акт у справі Надії Савченко та Володимира Рубана через необґрунтованість обвинувачення.
Передумови та контекст Володимир Рубан пропагував проросійські настрої через підконтрольні видання, а згодом через сайти «Українського вибору» та «Офіцерського корпусу». З грудня 2013 року, коли в Україні відбувалась Революція гідності, Володимир Рубан та його «Офіцерський корпус», який до того виступав з різкою критикою мітингувальників, різко змінив ідеологію і став підтримувати Революцію гідності.
Факти свідчать, що фігуранти слідства пов'язані з Віктором Медведчуком. Тарас Чорновіл прогнозує, що за наявності реальних матеріалів, які підтверджують участь Медведчука чи росіян, такі матеріали не продемонструють публіці до передачі справи до суду.
Слідчі дії
Оперативна розробка та затримання Рубана Володимира Рубана було затримано українськими прикордонниками 8 березня 2018 року о 9.15 на контрольному пункті Майорськ при спробі завезення з окупованої території значної партії зброї та боєприпасів, після чого він був переданий до СБУ. 9 березня Рубану було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 КК «Незаконне поводження зі зброєю», ч. 1 ст. 14 «Готування до злочину», ч. 3 ст. 258 «Терористичний акт».
Після затримання Володимира Рубана Генпрокуратура оприлюднила матеріали, згідно з якими в листопаді 2017 року Володимир Рубан перевіз через лінію розмежування 4 одиниці 120 мм мінометів, великокаліберний кулемет «Утёс», 2 одиниці великокаліберних снайперських гвинтівок на базі «Утёса», протипіхотні міни та гранати.
10 березня 2018 року, через два дні після затримання Володимира Рубана, СБУ оприлюднила матеріали, отримані в ході оперативної розробки Рубана, яка тривала протягом 9-10 місяців. Було продемонстровано інформацію про зв'язки та організаційну мережу, через яку з 2004 року здійснювалась антиукраїнська пропаганда, зокрема — серед дітей молодшого шкільного віку. За цією інформацією, Рубан у 2004—2005 роках активно розвивав видавничо-поліграфічну комерційну діяльність і створив кілька профільних підприємств з виготовлення і розповсюдження проросійської літератури (видавництво «Київська Русь», журнал «Райдуга», поліграфічний центр «Київська Русь», рекламна агенція «Нестор», журнал «Соняшник» тощо). У багатьох випадках ці видавництва лише передруковували російські освітні видання з наголосом на проросійські пропагандистські кліше. Основними спонсорами цієї діяльності виступили заступник начальника «Росспівробітництва» Георгій Мурадов і керівник фонду «Президентський центр Єльцина» Олександр Дроздов.
Юрій Луценко повідомив, що дозвіл на відвантаження зброї в автомобіль Рубана дали військовослужбовці РФ, які керують військовими частинами в ОРДЛО: полковник Щедрий Микола Олексійович (позивний — Наука), полковник Тітов Роман Борисович (позивний — Алтаєць), полковник Бердніков Олексій Миколайович (позивний — Меркурій).
Оперативна розробка та затримання Савченко 12 березня СБУ направила виклик на допит народному депутату Надії Савченко на 13 березня. Згодом виявилося, що 12 березня о 4-й годині ранку Савченко покинула територію України, за повідомленням її прес-служби — з метою взяти участь у сесії Європарламенту в Страсбурзі до 16 березня, натомість офіційної повістки про виклик на допит не отримувала.
Савченко повернулась в Україну в ніч на 15 березня. Того ж дня вона дала брифінг, під час якого заявила, що багато людей в Україні погодились би допомогти голові «Офіцерського корпусу» розвантажувати меблі зі зброєю й планує взяти його на поруки. Після виступу Луценка народні депутати проголосували за виключення Савченко з Комітету з питань національної безпеки і оборони. Пізніше Луценко вніс до Верховної Ради подання на зняття недоторканності й арешт Савченко. Після допиту в СБУ Савченко закликала до військового перевороту у країні.
Пізніше цього ж дня депутати Андрій Тетерук і Андрій Левус вивели Савченко з будівлі парламенту. За даними депутатів, Савченко занесла до залу три гранати і пістолет. Охоронці не мали права перевіряти особисті речі депутата. Пізніше стало відомо, що гранати виявила на вході охорона і повідомила охороні Андрія Парубія. Депутати знайшли її та відвели на розмову до кабінету голови ВРУ. За інформацією ЗМІ, Савченко погодилась віддати боєприпаси за умови, що інцидент не отримає публічного розголосу. Пізніше вона зізналася, що була в сесійній залі зі зброєю.
16 березня Генеральна прокуратура України передала до Верховної Ради 174 сторінки документів у справі про підозру Надії Савченко у плануванні теракту.
21 березня Савченко подала позов до Верховного Суду України з вимогою визнати незаконною постанову парламенту про її виключення з комітету національної безпеки і оборони. 22 березня Комітет з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України визнав законними та обґрунтованими всі три подання генерального прокурора Юрія Луценка. Також під час засідання комітету вона у своєму виступі зробила декілька дуже суперечливих заяв Крім того, вранці в метрополітені Києва було затримано чоловіка з вибухівкою, який виявився активістом «Руху нових сил» Саакашвілі. Також народні депутати України Володимир Парасюк (позафракційний) і Семен Семенченко («Самопоміч») вранці, перед засіданням, чинили опір працівникам УДО у Верховній Раді, які намагалися перевірити їх на наявність зброї, відповідно до закону, який набув чинності напередодні й був прийнятий у відповідь на інцидент із Савченко.
На засіданні Верховної Ради було продемонстровано відео за матеріалами досудового розслідування. Відеодокази, які продемонстрував Юрій Луценко, підтверджують, що Савченко та Рубан брали участь в організації перевезення зброї з окупованих територій Донбасу, а також обговорювали плани держперевороту. Під час свого виступу в сесійній залі Савченко, поряд із іншими контроверсійними заявами, фактично визнала свою провину, підтвердивши більшість звинувачень. Перед голосуванням генеральний прокурор Луценко апелював до наміру вийти на «ляльковода» Савченко. Усі подання Верховною Радою були задоволені. Верховна Рада зняла з Савченко недоторканність та дала дозвіл на арешт Політична партія «Опозиційний блок» здебільшого голосувала проти арешту Савченко.
Після цього слідчі СБУ затримали Надію Савченко у приміщені Верховної Ради, а генеральний прокурор Юрій Луценко підписав та оголосив їй підозру.
Слідчі дії щодо спроби державного перевороту До 12 березня 2018 СБУ провела у різних регіонах України понад 25 обшуків у осіб, причетних до проведення антиукраїнських акцій. У результаті слідчих дій було вилучено зброю, вибухівку та антиукраїнські матеріали. Обшуки, зокрема, проходили в Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі. Як приклад, у Києві СБУ провело слідчі дії в журналіста Юрія Лукашина, який у час російської агресії проти України пропагував ідею призначення Віктора Медведчука на прем'єр-міністра України.
15 березня під час закритого засідання були допитані як свідки четверо військових, яким Рубан пропонував узяти участь у вчиненні злочину.
20 березня Савченко заявила, що не мала планів улаштовувати теракт у Верховній Раді, а навмисно розповідала представникам спецслужб абсурдні плани щодо військового перевороту й терактів проти найвищих посадових осіб держави.
21 березня Антон Геращенко оприлюднив подання Генпрокуратури на притягнення до кримінальної відповідальності і затримання Савченко. Згідно з текстом подання, вона вступила у змову з Рубаном, Захарченком, О. Тимофєєвим та іншими невстановленими особами і планувала: Здійснити обстріл із мінометів та вогнепальної зброї будівель Верховної Ради, Адміністрації Президента та житлових будинків на прилеглих вулицях. Одночасно з цим із використанням гранат здійснити вибухи всередині ВР і вбити державних діячів, присутніх на засіданні. Здійснити збройне захоплення будівлі ВР у нічний час, вбивши працівників правоохоронних органів, які охороняють будівлю. Водночас, з використанням мінометів, гранатометів, вогнепальної зброї і вибухівки здійснити напади на помешкання та транспортні засоби державних діячів, зокрема Петра Порошенка, Арсена Авакова, Олександра Турчинова з метою їх убивства і створення хаосу і дестабілізації внутрішньої обстановки в державі. Також Рубан запропонував долучитися до участі у протиправних діяннях громадянам України Захарченкову О. В., Березню Г. П., Лящу С. В., Коту В. В., Шашкіну В. А., Мезенцеву О. В. Березень, Лящ і Кіт повідомили про це правоохоронні органи і були залучені до слідчих дій.
Зброю з окупованих територій, як стверджує Савченко, вона перевозила, «щоб вони не розривалися по українських військових». На запитання, чи мали місце події і факти, озвучені Луценком, Савченко відповіла, що вони були, але це були військові операції, в яких допомагали волонтери.
10 квітня СБУ провела обшуки в квартирі та офісі Савченко. У ході обшуку в квартирі було вилучено нагородний пістолет, набої до нього, жорсткий диск комп'ютера.
Судовий процес 9 березня відбулося засідання Шевченківського районного суду Києва. Рубан заарештований рішенням суду на 60 діб без можливості внесення застави, звинувачення в суді представила Військова прокуратура. Його підозрюють у підготовці теракту в урядовому кварталі, атаки на Верховну Раду та вбивства депутатів і інших державних діячів. 20 березня суд залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту Рубана.
20 березня Апеляційний суд Києва залишив Рубана під вартою, попри намагання Савченко (статті обвинувачення не передбачають можливості взяття на поруки). Судді залишили чинним відповідне рішення Шевченківського суду Києва й відмовили адвокатам, які закликали пом'якшити запобіжний захід, а також позафракційному депутатові Надії Савченко, яка була готова взяти Володимира Рубана на поруки. Сам Рубан не виключає, що суд може поєднати справи проти нього та проти Савченко, бо обох звинувачують у підготовці терактів та замахів проти високопосадовців. Днями прокуратура висунула Володимирові Рубану додаткову підозру в цій справі: тепер йому інкримінують ще й підготовку до повалення конституційного ладу в Україні. Підозру, повідомлену Рубану 20 березня, висунуто за ст. 109 (змова про вчинення насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади) Кримінального кодексу України. Його підозрюють у змові з метою вчинення насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади (ч.1 ст. 109), у підготовці до вчинення дій з метою насильницького повалення конституційного ладу (ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109). Крім того, прокурор зазначив, що Рубан вчинив злочин проти основ нацбезпеки України.
23 березня у Шевченківському суді Києва під час розгляду міри запобіжного заходу Савченко заявила, що розпочинає голодування. Савченко відмовилася здавати зразки голосу для проведення експертизи та встановлення справжності відеодоказів проти неї, а також робити будь-які аналізи ДНК. Суд визначив їй утримання під вартою до 20 травня 2018 року без права внесення застави. 29 березня Апеляційний суд не задовільнив скаргу сторони захисту на арешт Савченко та залишив її під вартою.