Макс Стайнер (також німецький варіант Штайнер; , 10 травня 1888, Відень — 28 грудня 1971, Беверлі-Хіллз, штат Каліфорнія) — американський кінокомпозитор, триразовий володар премії «Оскар» за кращу музику до фільму.
Біографія
Молоді роки Стайнер народився в театральній родині, його дід, Максиміліан Штайнер, був директором віденського театру «Театр ан дер Він». Його батько, Габор Штайнер, був імпресаріо віденського колеса огляду на Пратері. Хрещеним батьком майбутнього композитора став Ріхард Штраус.
Стайнер з дитинства мав видатні музичні здібності. Він уже в 16 років закінчив Віденську вищу школу музики й виконавського мистецтва, пройшовши чотирирічний курс навчання за два роки. Серед його викладачів були в числі інших Йоганнес Брамс і Густав Малер. У 15 років відбувся його дебют в якості композитора і диригента з оперетою «Прекрасна грекиня».
Початок кар'єри У 1904—1914 роках Стайнер був диригентом і аранжувальником у Великій Британії, переважно в Лондоні. Після початку Першої світової війни він став ворогом Англії. Лише завдяки дружбі з герцогом Вестмінстерським він зміг виїхати до Нью-Йорку з 32 доларами в кишені.
У Нью-Йорку він спочатку працював диригентом, художнім керівником і аранжувальником бродвейських оперет і мюзиклів, написаних, серед інших, Віктором Гербертом, Джеромом Керном, Вінсентом Юмансом і Джорджем Гершвіним.
У 1916 році він вперше став писати музику для кінематографа. Приблизно в цей же час він американізував своє ім'я, ставши Стайнером замість Штайнера.
Голлівуд
У 1929 році на Стайнера звернув свою увагу Голлівуд і запросив його для оркестровки кіноверсії бродвейського шоу імпресаріо Флоренза Зігфелда «Ріо Ріта» для кінокомпанії «RKO Pictures». Потім послідували ще кілька фільмів. Дебют Стайнера як кінокомпозитора відбувся у фільмі «Сімаррон» у 1931 році.
Справжній успіх прийшов до композитора після виходу на екрани в 1933 році фільму «Кінг-Конг». Музику до цього фільму він писав у співавторстві з починаючим композитором Бернгардом Кауном. Вперше в історії кіно вони наклали діалоги на музику, що значно посилило драматичний ефект фільму, і створили один з перших в історії кіно музичних сценаріїв.
У 1935 році Стайнер був двічі номінований на «Оскар» за фільм Джона Форда «Останній патруль» і «Веселе розлучення» режисера Марка Сендріча.
В наступному році Стайнер отримав свій перший «Оскар» за музику до фільму Форда «Інформатор» (1935). Цей «Оскар», проте, він отримав як керівник музичного відділу кінокомпанії «RKO Pictures» (композитори до 1939 року на «Оскар» не номінувалися).
Потім було ще кілька фільмів-мюзиклів за участі зоряної пари Фреда Астера і Джинджер Роджерс, наприклад Циліндр (1935) і Роберта (1935).
У 1936 році Стайнер залишив кінокомпанію «RKO Pictures», ставши керівником музичного відділу кінокомпанії Девіда Селзніка «Selznick International Pictures». У 1937 році ще дві його роботи були номіновані на «Оскар»: «Сади Аллаха» (1936) та «Атака легкої кавалерії» (1936).
У квітні 1937 року він підписав довгостроковий контракт з кінокомпанією «Warner Bros.» і в тому ж році написав звук фанфар до фільму «Товариш», який згодом став знаменитим. Упродовж кількох десятків років він був візитною карткою кожного фільму компанії. Його музика до фільму «Життя Еміля Золя» (1937) знову стала номінантом на «Оскар» 1938 року. У 1939 році на «Оскар» номінована його робота до фільму «Джезабель».
У 1939 році Селзнік «позичає» Стайнера у «Warner Bros.» для написання музики до фільму «Віднесені вітром». На весь сценарій у нього було лише три місяці часу. Одночасно з цим він працював над музикою ще до трьох фільмів «Warner Bros.»: «Ми не самотні», «Похмура перемога» («Перемогти темряву») і «Чотири жінки». Стайнер був номінований на «Оскар» 1940 року за обидва фільми: «Віднесені вітром» і «Похмура перемога», але програв музики до фільму «Чарівник країни Оз» композитора Герберта Стотхарта. Тим не менш, «Віднесені вітром» став за оцінкою Американського інституту кіномистецтва другим у списку «Краща музика в американських фільмах за 100 років».
Наступного разу Стайнер був номінований на «Оскар» в 1941 році за фільм «Лист», що став першим у низці спільних фільмів з легендарним американським режисером Вільямом Вайлером. У наступному році він знову був висунутий на «Оскар» за фільм «Сержант Йорк».
В 1943 році Стайнер отримав свій другий «Оскар» за фільм «Вперед, мандрівник», а у 1944 році номінований за фільм «Касабланка», що стала однією з найкращих його робіт. Свій третій і останній «Оскар» Стайнер отримав у 1945 році за фільм «З тих пір, як ви пішли» одночасно з черговою номінацією за фільм «Пригоди Марка Твена».
Але низка номінацій на цьому не закінчилася: 1946 рік — «Рапсодія в блакитних тонах», 1947 — «Ніч та день», 1948 — «Життя з батьком» та «Моя дика ірландська троянда», 1949 — «Джонні Белінда», 1950 — «За лісом», 1951 — «Вогонь і стріла», 1953 — «Диво Фатімської богоматері» та «Співак джазу», 1955 — «Повстання Кейна» та 1956 — «Бойовий клич».
У 1953 році Стайнер відкрив своє власне музичне видавництво.
У 1956 році він закінчив свою співпрацю з Вільямом Вайлером фільмом «Шукачі», визнаним найкращим вестерном всіх часів і народів.
У 1958 році Стайнер повернувся до «Warner Bros.», незважаючи на те, що його контракт закінчився ще в 1953 році і створив ще ряд робіт протягом декількох наступних років.
Останній великою композиторською роботою став фільм 1965 року «Двоє на гільйотині».
У 1963 році Стайнер почав роботу над своєю автобіографією, яка ніколи не була опублікована.
Макс Стайнер помер у віці 83 років, 28 грудня 1971 року в Беверлі-Хіллз.
Визнання Макс Стайнер по праву вважається одним з найбільш продуктивних і успішних композиторів Голлівуду. Він був номінований на «Оскар» 18 разів — рекорд, який змогли побити тільки композитори Альфред Ньюман та Джон Вільямс. Крім того, він тричі був номінований на цю премію ще до її присудження композиторам. Він написав музику до 300 фільмів, більшість з яких вважається класичними творами і понад 1200 творів у цілому. Стайнер створював музику для всіх жанрів кіно: вестернів, мелодрам, драм, комедій, мюзиклів і кримінальних фільмів, а також серіалів, таких як «Меверік» (1957) та інших.
Стайнер став одним з перших композиторів, які писали музику для кіно, тому його часто згадують як «батька музики для фільмів». Поряд з такими композиторами як Франц Ваксман, Еріх Корнгольд, Альфред Ньюман і Міклош Рожа Стайнер займає чільне місце у створенні традиції кіномузики.
У списку 25 найкращих саундтреків за 100 років його музика до фільмів «Кінг-Конг» (1933) і «Віднесені вітром» займають 13-те та 2-ге місця відповідно. Крім Стайнера у цьому списку двічі згадані Бернард Геррманн, Елмер Бернстайн та Джеррі Голдсміт. Тільки Джон Вільямс зміг побити цей рекорд (3 рази).
Премія «Оскар» за кращу музику до фільму 1936: «Інформатор» 1943: «Вперед, мандрівник» 1945 «З тих пір, як ви пішли» та 18 номінацій протягом 15 років.
Премія «Золотий глобус» за кращу музику до фільму 1947: Життя з батьком
Премія «Laurel Awards» 1958: «Golden Laurel» в категорії «Кращий композитор» за «Marjorie Morningstar» 1960: «Golden Laurel» в категорії «Краща музика до фільму» за «Місце під сонцем» 1961: 2 місце в «Golden Laurel» в категорії «Кращий мюзикл» за «Тьма нагорі сходів» 1962: 3 місце в «Golden Laurel» 1963: 3 місце в «Golden Laurel» Він удостоєний зірки 1551 на Голлівудській алеї слави.
У 1995 році він був уведений до національного Залу слави композиторів.
Цікаві факти М.Стайнер був улюбленим композитором Бетт Дейвіс.
Засноване ним «Товариство Макса Стайнера» присуджує почесне членство за особливо вдалу музичну інтерпретацію творів Стайнера.
У 2003 році фотографія Макса Стайнера з'явилася на одній з американських поштових марок.
Вибрана фільмографія 1931: Сімаррон / Cimarron 1933: Кінг-Конг / King Kong 1933: Син Конга / Son of Kong 1933: Маленькі жінки / Little Women 1933: Політ в Ріо / Flying Down to Rio 1934: Втрачений патруль / The Lost Patrol 1934: Тягар пристрастей людських / Of Human Bondage 1934: Веселе розлучення / The Gay Divorcee 1935: Роберта / Roberta 1935: Інформатор / The Informer 1935: Циліндр / Top Hat 1935: Три мушкетери / The Three Musketeers 1936: Маленький лорд Фаунтлерой /Little Lord Fauntleroy 1936: Сади Аллаха / The Garden of Allah 1936: Атака легкої кавалерії / The Charge of the Light Brigade 1937: Зірка народилась / A Star Is Born 1937: Життя Еміля Золя / The Life of Emile Zola 1937: Товариш / Tovarich 1938: Пригоди Тома Сойера / The Adventures of Tom Sawyer 1938: Єзавель / Jezebel 1938: Янголи з брудними обличчями/ Angels with Dirty Faces 1938: Ранковий патруль / The Dawn Patrol 1938: Дивовижний доктор Кліттерхаус / The Amazing Dr. Clitterhouse 1939: Додж-сіти / Dodge City 1939:Похмура перемога / Перемогти темряву / Dark Victory 1939: Ми не самотні / We are not alone 1939: Звіяні вітром / Gone with the Wind 1940: Лист / The Letter 1940: Дорога на Санта-Фе / Santa Fe Trail 1941: Пікіруючий бомбардувальник / Dive Bomber 1941: Сержант Йорк / Sergeant York 1941: Велика брехня / The Great Lie 1942: Касабланка / Casablanca 1942: Вперед, мандрівник / Now, Voyager 1942: В цьому наше життя / In This Our Life 1943: Місія в Москву / Mission to Moscow 1944: З тих пір як ви пішли / Since You Went Away 1944: Миш'як і старі мережива / Arsenic and Old Lace 1944: Пригоди Марка Твена / The Adventures of Mark Twain 1945: Сан-Антоніо / San Antonio 1945: Рапсодія в блакитних тонах / Rhapsody in Blue 1946: Вкрадене життя / A Stolen Life 1946: Глибокий сон / The Big Sleep 1946: Ніч та день / Night and Day 1947: Життя з батьком / Life with Father 1947: Моя дика ірландська троянда / My Wild Irish Rose 1948: Скарби Сьєрра-Мадре / The Treasure of the Sierra Madre 1948: Кі-Ларго / Key Largo 1948: Пригоди дона Жуана / Adventures Of Don Juan 1948: Джонні Белінда /Johnny Belinda 1949: За лісом / Beyond the Forest 1949: Біла горячка / White Heat 1950: Вогонь і стріла / The Flame and the Arrow 1952: Диво Фатімської Богоматері / The Miracle of Our Lady of Fatima 1953: Співак джазу / The Jazz Singer 1954: Повстання Кейна / The Caine Mutiny 1955: Бойовий клич / Battle Cry 1955: Беззаконня / Illegal 1956: Шукачі / The Searchers 1959: Літнє місце / A Summer Place (Theme U.S.#1 Hit Single) 1959: Джон Пол Джонс / John Paul Jones 1960: Темрява нагорі сходів / The Dark at the Top of the Stairs
Посилання (англ.) Max Steiner at AmericanComposers.com Композитор Джон Баррі отримає нагороду імені Макса Штайнера(рос.) Телеканал TCM назвав 15 найбільш видатних саундтреків в історії кіно (рос.) відео «Max Steiner — Father of Film Music» (англ.)
Примітки