Чананьцзє () — головний проспект Пекіна. Вважається східно-західною віссю міста. Складається зі східної і західної частин. Східний кінець проспекту — Дундань, західна частина — Сідань. На північ від центральної точки проспекту — Брама небесного спокою, на південь — Площа Тяньаньмень. Під проспектом пролягає найстаріша частина 1-ї лінії Пекінського метрополітену. Чананьцзє є одним з політичних символів КНР.
Історія Спочатку побудували разом з Імператорським палацом у 1406—1420 за династії Мін. Назва проспекту — від міста Чан'ань, яке було столицею могутніх династій Хань і Тан в історії Китаю.
В епохи Мін і Цин довжина проспекту була лише 7—8 лі. Його досі називають Шилі-Чанцзє ().
Після того, як знесли ворота Цзяньгомень і Фусіньмень в 1940, сформовано сучасний проспект Чананьцзє.
У 1952 і 1954 у зв'язку з парадом на честь Дня утворення Китайської Народної Республіки і розширенням проспекту для поліпшення руху міського транспорту знесли ще кілька споруд.
Під час нищення чотирьох пережитків за Культурної революції проспект перейменований в Дунфанхун-далу ().
З 20 березня 2009 почався капітальний ремонт проспекту, який тривав 5 місяців.
Значні об'єкти вздовж проспекту та поблизу нього Брама небесного спокою Імператорський палац Гугун Площа Тяньаньмень Велика народна зала Національний музей Китаю Національний центр виконавських мистецтв Чжуннаньхай Міністерство комерції Народний банк Китаю — Центральний банк КНР Пекінський концертний зал Пекінський книжковий будинок Культурний палац національностей Центральний бізнес район Пекіна Дундань Сідань Ванфуцзін Фінансова вулиця Пекінський вокзал Західний вокзал Пекіна