Асен Іґнатов (; 9 квітня 1935, Шумен — 12 серпня 2003, Хюрт, Німеччина) — один з видатних болгарських академічних філософів, антикомуністичний та політичний емігрант.
Біографія
Народився 9 квітня 1935 року в місті Шумен. Вивчав філософію у Софійському державному університеті. З середини 60-х років працював асистентом в Софійському університеті Святого Климента Охридського. Філософська антропологія є об'єктом його особистих інтересів та діяльності.
У 1968 році опублікував книжку з популярними нарисами «Тъга и порив по епохата», яка спровокувала політичний скандал. Невдовзі його звинуватили у «ревізіонізмі».
Деякий час працював науковим співробітником у Католицькому університеті міста Левен. Потім оселився в Німеччині. У 1979 року захистив докторську дисертацію на тему «Хайдегер та філософська антропологія». З 1980 по 1988 роках проживав у місті Кельн, де деякий час пропрацював редактором в болгарському відділенні радіо «Deutsche Welle».
З 1988 року — науковий співробітник Федерального інституту східноєвропейських досліджень в Кельні, читав лекції як доцент католицького університету «Академія Густава Зібера» в Баден-Вюртемберзі.
Автор понад 150 публікацій та 9 книг, більшість з яких видана німецькою мовою.
Помер 12 серпня 2003 року.
Нагороди Орден «Стара Планина»
Бібліографія
Книги Тъга и порив на епохата, София: Български писател, 1968. Heidegger und die philosophische Anthropologie. Eine Untersuchung über die anthropologische Dimension des Heideggerschen Denkens (Хайдегер и философската антропология. Изследване на антропологическото измерение на Хайдегеровото мислене). (Monographien zur philosophischen Forschung, Band 174). Forum Academicum/Anton Hain, 1979, 325 S. Aporien der marxistischen Ideologielehre. Zur Kritik der Auffassung der Kultur als «Ideologie in letzter Instanz» (Апории на марксическото учение за идеологията). 1984, 176 S. Psychologie des Kommunismus: Studien zur Mentalität der herrschenden Schicht im kommunistischen Machtbereich. Johanes Bergmans Verlag, Muenchen, 1985, 181 S. Психология на комунизма: Студии за манталитета на господстващия слой в комунистическия свят. Преводач Елена Никлева. София: Аргес, 1991, 183 с.Съдържание на Психология на комунизма Психология на комунизма. София: Нов български университет, 2012. ISBN 978-954-535-724-4 Anthropologische Geschichtsphilosophie: Für eine Philosophie der Geschichte in der Zeit der Postmoderne. Academia Richarz, 1993, 221 S. Антропологическа философия на историята. София: Факел, 1998, 283 с. ISBN 954-411-047-X Selbstauflösung des Humanismus: die philosophisch-anthropologischen Voraussetzungen für den Zusammenbruch des Kommunismus (Самоотмяната на хуманизма). Baden-Baden: Nomos, 1996, 156 S.
Примітки
Джерела Биографична бележка за Асен Игнатов в Литернет Биографична бележка за Асен Игнатов на сайта Omda.bg Интервю за радио Свободна Европа, 2002 «Психологията на комунизма или българския принос за опознаването на комунистическия манталитет» (Христо Христов представя книгата «Психология на комунизма» на Асен Игнатов, изд. Нов български университет, 2013 г.) «Абсолютното безсилие пред всемогъщия режим» (откъс от книгата «Психология на комунизма») , «Епохални времена», 19.07.2009. За книгата на Асен Игнатов «Психология на комунизма» на сайта Портал за култура, изкуство и общество, 13 март 2013 г. Михаил Неделчев, «Асен Игнатов», сп. «Демократически преглед», 2001, кн. 2. Жерминал Чивиков, «Епитафия за Асен Игнатов (1935—2003)», в. «Култура», бр. 33, 12 септември 2003 г. Димитър Бочев, «Памет за Асен Игнатов», в. «Дневник», 21 август 2003 г. Димитър Бочев, «Намек за щастие. Асен Игнатов шокираше закоравелите догматици на сталинската гвардия», в. «Стандарт», 17 април 2006 г. Димитър Бочев, «Асен Игнатов реабилитира философията като наука» , в. «24 часа», 14 август 2013 г.